«Листи щастя» більше не прийдуть.

Всім відома історія з так званими «листами щастя», здається, дійшла до свого кінця. Багато водіїв в нашій країні постраждали від застосування, як виявилось, неконституційної норми Кодексу про адміністративні порушення (далі Кодекс), а саме статті 14-1, перший абзац якої має наступний зміст: «До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.»

Відповідно до такої норми, багато водіїв отримували поштою протоколи з зафіксованими на фотоплівку порушеннями, що тягнули за собою обов’язок сплатити штраф, але така норма не охоплює варіанти інших ситуацій, коли за кермом транспортного засобу в момент здійснення правопорушення знаходиться не власник такого транспортного засобу, а інша особа. Наприклад, під час керування транспортним засобом іншою особою на підставі довіреності, в момент передання керування приватним транспортним засобом на підставі пункту б) статті 2. 14. Постанови КМУ «Про Правила дорожнього руху», чи навіть в ситуації під час угону транспортного засобу. Листи все одно приходили на адресу власника транспортного засобу з обвинуваченням у вчинення адміністративного правопорушення.

Тобто, як бачимо, така норма дещо презумує відповідальність власника (співвласника) транспортного засобу за вчинене правопорушення.

Норма Кодексу підняла великий резонанс у суспільстві, що виразилось у зверненні одного з громадян України до Конституційного суду (далі КСУ).

КСУ розглянув клопотання щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу і дійшов наступного висновку, що дана норма є неконституційною. КСУ звертає увагу на те, що перевірена на предмет конституційності стаття 14-1 Кодексу, яка міститься в Загальній частині Кодексу, встановлює особливості притягнення до адміністративної відповідальності саме власників (співвласників) транспортних засобів, однак безпосередньо не визначає складу правопорушення, а тому не може бути самостійною підставою для притягнення до такої відповідальності. Види правопорушень та процедура притягнення до адміністративної відповідальності визначені в Особливій частині Кодексу. Положення статті 14-1 Кодексу можуть застосовуватися лише в системному зв'язку з низкою інших статей, передбачених Особливою частиною Кодексу, диспозиції яких у безальтернативній формі визначають суб'єктом, який притягається до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, особу, яка винна у вчиненні цього правопорушення, зокрема водія транспортного засобу. За відсутності в статтях Особливої частини Кодексу , які визначають склад адміністративних правопорушень, вказівки на те, що суб'єктами цих правопорушень є власники (співвласники) транспортних засобів, ці суб'єкти можуть притягатися до адміністративної відповідальності виключно за наявності в їхніх діях складу певного адміністративного порушення, інше створює правову невизначеність у встановленні суб'єкта, що притягається до відповідальності в цій сфері.

Отже, який висновок можна зробити простому водію виходячи із усіх цих подій? Говорячи іншими словами, висновок КСУ визначає те, що відтепер співробітники ДАІ не можуть виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, керуючись фотознімком, як підставою до таких діянь. Тобто, при здійсненні особою правопорушення, співробітник ДАІ спочатку повинен встановити особу правопорушника і лише тоді складати адміністративний протокол на конкретного правопорушника. Це допоможе зупинити лавину штрафів за неіснуючі порушення власників транспортних засобів. Але є одне застереження на майбутнє. КСУ у своєму рішенні по вищезазначеній справі рекомендував Верховній Раді України привести в порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису у відповідність до цього рішення. Як саме Верховна Рада врегулює це питання, поки що залишається таємницею.