• +38 (096) 124 59 36
  • ihor.shevchuk@shevchuk-lawyers.org.ua

Усе спочатку, або поновлення процесуальних строків у цивільному судочинстві.



Автор: Ігор Шевчук

Видання в якому опубліковано: "Україна Бізнес Ревю"

Дата підготовки матеріалу: 2012-01-19

Усе спочатку, або поновлення процесуальних строків у цивільному судочинстві.

Ігор Шевчук, юрист

Останнім часом серед українських юристів поширився новий тренд – пропускати процесуальні строки. Не знаю чому, але тема поновлення пропущених процесуальних строків просто, як кажуть, живе на вустах. Інтернет-форуми переповненні питаннями про проблематику поновлення процесуальних строків. Усі діляться своїми переліками доказів, які використовують, намагаються створити єдиний «рецепт», який можна застосовувати до усіх випадків.  Давайте у цій статті «копнемо» трішки глибше та з’ясуємо для себе, що й до чого, можливо, що той «рецепт», який усі шукають просто не існує? У будь-якому разі мета цієї статті полягає у тому, щоб прочитавши цей матеріал ви отримали максимальне розуміння у питанні поновлення пропущених процесуальних строків.

Безумовно, що найцікавішим аспектом у цьому питанні є проблематика поновлення процесуальних строків, але, на мою думку, підходити до розгляду такого «глибокого» питання необхідно з цілковитим розумінням самого поняття процесуальних строків, правової природи виникнення процесуальних строків, а також зі знанням порядку їх обчислення. У даній ситуації, це єдине вірне рішення, адже більшість проблем виникає саме з причин необізнаності.

Отже, з цього і розпочнемо. Моя практика показує, що неможливо давати правову оцінку тим чи іншим явищам, якщо відсутнє розуміння самого поняття такого явища. Тому виправляємось. Процесуальний строк – це певний період (не плутати з моментом) у часі, в межах якого вчиняються процесуальні дії. Іншими словами, це той відведений проміжок часу, протягом якого можна вчинити ті чи інші процесуальні дії для захисту своїх прав. Наведу приклад. Відповідно до статті 294 ЦПКУ апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Ось цих десять діб і є тим періодом, протягом якого ви маєте право здійснити процесуальну дію, яка у нашому прикладі виражається у вигляді подання апеляційної скарги.

Не менш важливо розуміти саму правову природу виникнення процесуальних строків. Як правило, виникнення останніх покладено на законодавство. Але слід пам’ятати, що у випадках, коли процесуальні строки законом не встановленні, вони можуть встановлюватися судом. Тут усе просто та зрозуміло.

Обчислення. Корінь зла для багатьох фахівців. Скільки ж строків було пропущено лише з причин неправильного обчислення. То ж давайте вчитись на чужих помилках і з’ясуємо питання обчислення, як кажуть, від «А» до «Я». Запам’ятайте, що як і будь-які інші строки, процесуальні строки мають дату початку та закінчення. Тобто, два моменти у часі, між якими триває правове поле для реалізації захисту порушених прав. А  тепер увага! Перебіг процесуального строку починається не у момент настання підстави для початку обліку процесуального строку, а з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З часовими одиницями обліку процесуальних строків усе просто, це  роки, місяці та дні. Звернути увагу потрібно лише на те, що в залежності від одиниці обліку процесуальних строків залежить і момент закінчення перебігу процесуальних строків. Так, відповідно строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідне число відповідного місяця останнього року обчислюваного строку. В свою чергу строк, що обчислюється місяцями, закінчує свій перебіг у відповідне число останнього місяця обчислюваного строку.

Слід бути обачним щодо останнього дня обчислювального строку. Тут є одна цікава особливість. Відповідно до ЦПКУ останній день строку триває до 24 години, але, якщо у цей день мала відбутись та чи інша процесуально дія у суді, робочий день якого закінчується раніше, то у такому випадку закінчення процесуального строку настає із закінченням робочого дня судового органу. Якщо останній день процесуального строку припадає на день, що визначений КЗпПУ, як вихідний, святковий чи неробочий день, то останнім днем обчислювального строку є перший робочий день, що настане після святкового, вихідного чи неробочого дня.

За пропущення процесуальних строків настають правові наслідки у вигляді обмеження  права особи на вчинення процесуальних дій у конкретній справі. За таких обставин сторона обмежується лише у праві на вчинення процесуальних дій, але не обмежується у праві на захист порушених прав, що дає їй змогу поновити пропущені процесуальні строки у порядку встановленому законодавством, а саме шляхом подання клопотання, що підкріплене доказами, які засвідчують поважність причини, що завадила здійснити процесуальні дії вчасно.

Ось ми й підійшли до самого цікавого. Із вищенаведеного можна зробити висновок, що суд може поновити пропущений процесуальний строк лише за наявності «поважної причини», причому закон не дає визначення даного терміну. А це свідчить про те, що у суду є «місце для маневру», адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, як підтвердження тієї самої поважної причини. А якщо взяти до увагу завантаженість судових органів, то можна скласти враження про їхню «зацікавленість» у поновленні процесуальних строків та покладання на власні плечі додаткової роботи. Тому, такі клопотання та подані разом з ними документи розглядаються з додатковою прискіпливістю. Я не можу сказати, що це негативний момент, адже на мою думку, це спонукає юристів до виконання своєї роботи на більш якісному рівні. А може й ні. Хто знає. У будь-якому разі для того, щоб суд оцінив ту чи іншу причину пропущення процесуального строку як поважну, необхідно, щоб така причина була належно обґрунтована заявником та підкріплена відповідними доказами.

Пригадаємо, що у цивільному процесі доказами виступають будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Багато юристів ламають голови над пошуком документальних доказів, як єдиного інструменту для поновлення процесуальних строків. Я б не радив зосереджуватись лише на одному різновиді доказів, які б могли обґрунтувати поважність причини пропущення процесуальних строків, адже ЦПКУ регламентує, що фактичні дані встановлюються не лише на підставі документальних доказів, а й за допомогою пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, інших письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів тощо.

Судова практика з аналогічних питань, як кажуть, грає «на руку» заявникам. Так, у Рішенні Верховного суду України (справа № 6-7307кс04) встановлено, що апеляційна інстанція відмовляючи в позові, послалася на те, що позивач пропустив процесуальний строк на звернення до суду за захистом свого права, проте суд не привів обґрунтування, не вказав, чому прийшов до висновку, що жоден з документів, наданих позивачем в обґрунтування своєї заяви про поновлення процесуального строку, не свідчить про те, що він не мав можливості звернутися до суду за захистом своїх прав. У кінцевому результаті колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України відмінила рішення апеляційної інстанції у повному обсязі.

Таким чином, можна дійти висновку, що судова практика не дозволяє судам одразу ж відмовляти у поновленні процесуальних строків посилаючись на неповажність причин, адже для такого рішення необхідно надати обґрунтування своїх висновків та дослідити подані докази, а це безумовно позитивний момент без жодних сумнівів.

Йдемо далі. Нам необхідно зрозуміти, як саме суд трактує термін «поважна причина», адже від цього залежить, які саме докази необхідно підбирати для поновлення пропущеного процесуального строку та яку правову позицію вибудовувати. Чіткої норми у законодавстві, як вже зазначалось, немає. Тому знову звернімося до судової практики. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (справа № 6-26370кс04) зазначила, що поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії стає неможливим або утрудненим. Як бачимо, це свідчить про те, що у заявника є досить широкий спектр причин, які можуть визнаватися поважними. Тому не слід зосереджуватися виключно на класичному варіанті медичних довідок, які ми носимо усе своє життя починаючи зі школи чи університету за пропущенні заняття. Це не завжди спрацьовує. Навіть можна сказати по іншому. Це спрацьовує, але тоді, коли докладено максимальних зусиль. Наприклад, разом з довідкою подано пояснення головного лікаря лікарні, у якій видано довідку про те, що хвороба унеможливлює пересування хворого. Тут треба «відпрацьовувати» на максимумі можливостей. «Рецепту», який усі шукають не існує. Хоча ні. Знову не так. «Рецепт» існує – це нестандартний підхід + глибоке розуміння права. Результат, який ви отримаєте залежить тільки від вас.

З обчисленням процесуальних строків та доказовою базою ми розібрались. Відкритим залишається питання механізму поновлення пропущених процесуальних строків. Тут є свої особливості. Так, для поновлення пропущеного процесуального строку необхідно звернутись із письмовою заявою за підсудністю до суду, в якому мала здійснюватись пропущена процесуальна дія. Особливість полягає у тому, що разом із заявою необхідно подавати попередньо зібрані докази та вчиняти ту дію, щодо якої ініціюється питання поновлення процесуальних строків, наприклад, якщо необхідно подати апеляційну скаргу, то ви додаєте її до своєї заяви про поновлення пропущених процесуальних строків. Подана заява розглядається у судовому засідання, на які викликаються сторони, що приймають участь у справі. Неявка сторін у даному випадку не перешкоджає розгляду питання про поновлення пропущених процесуальних строків. Відповідь на свою заяву ви отримаєте в ухвалі, якою або поновлять пропущенні процесуальні строки, або відмовлять у їх поновленні. Ухвалу про відмову у поновленні можна буде оскаржити у встановленому законом порядку, а в свою чергу ухвала про поновлення пропущених процесуальних строків оскарженню не підлягає.

Підвести підсумок хочу однією цікавою фразою.

 «Справа, не зроблена вчасно, - стає проблемою,» - Гарун Агацарский.

Переглядів: 9658

Усе спочатку, або поновлення процесуальних строків у цивільному судочинстві.


Маєте коментар? Напишіть мені!

Вас може зацікавити:
Авто відновленню не підлягає. За якими критеріями визначається? Як діють страхові компанії в даному випадку? Що від них вимагати?

    Ігор Шевчук, юрист   Нормативна база: 1.     Закон України № 1961-IV «Про обов ’ язкове страхування цив...
Що страхуємо, майно чи майновий інтерес? Або як не помилитись з предметом та об’єктом при укладанні договору майнового страхування автомобіля.

  Ігор ШЕВЧУК, юрист   Нормативна база: Закон №85/96-ВР «Про страхування» від 07.03.1996 у редакції від 17.05.2013;   ...
...