Питання: що таке франшиза в автострахуванні, та як вона впливає на здійснення виплати страхового відшкодування?

 

Відповідь: Аналізуючи визначення терміну страхування, яке наведено в ст.1 Закону «Про страхування» (страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів) можна дійти висновку, що законодавець не вказує й про інші джерела покриття збитків унаслідок страхових випадків. Мова йде про форму участі самих страхувальників у покритті отриманих збитків, яка на законодавчому рівні ховається за таким складним та незрозумілим терміном, як франшиза.

Ст.9 Закону «Про страхування не переобтяжена глибоким тлумаченням терміну франшиза й надає коротке визначення: частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Як на мене, то цього замало для такого складного правового терміну.

Страхування за своєю суттю є збитковою діяльністю. Логічним є те, що строховики усіляко намагаються мінімізувати таку збитковість. Кількість страхових випадків є прямим фінансовим навантаженням на страховий фонд. Зменшення страхових випадків тягне за собою заощадження страхового фонду. Така економія й була передумовою виникнення франшизи. Вона (франшиза) допомогла страховикам мінімізувати кількість звернень з заявами про страхове відшкодування, адже дрібні збитки перестали підпадати під страхові випадки.

Теорія страхування розділяє франшизу на інтегральну, яка більш відома під назвою «умовна», та ексцедентну, що у свою чергу поширена під назвою «безумовна».

Слід розуміти, що будь-яка франшиза апріорі невигідна страхувальнику й діаметрально протилежно вигідна страховику. Різниця (між видами франшизи) лише в тому, наскільки високим є той рівень невигідності страхувальнику, що і в кінцевому наслідку впливає на вартість страхового полісу.

Отож умовна франшиза може встановлюватись у визначеній сумі або у відсотковому співвідношенні від страхової суми, до перевищення якої страхувальник самостійно несе витрати на відшкодування збитку у разі настання страхового випадку. Приклад: якщо умовна франшиза встановлена на рівні 100 грн, а збитку завдано на 99 грн, то страховик не здійснює страхове відшкодування, якщо збитку завдано на 101 грн, то страховик компенсує усю суму. У свою чергу, якщо, наприклад, умовна франшиза встановлена на рівні 25% від страхової суми (нехай ті ж 100 грн), це означає, що страховик виплатить страхове відшкодування лише в тому випадку, якщо збиток становитиме 26 грн і більше.

Безумовна франшиза є найпоширенішою у добровільному страхуванні (так зване КАСКО), оскільки є найвигіднішою з точки зору страховика. Її особливість у тому, що страхувальник у будь-якому разі приймає участь у покритті збитку, адже від вартості збитку завжди вираховується сума франшизи. Наприклад, якщо автомобіль застраховано на 1000 грн, а франшизу встановлено на рівні 100 грн, то у разі настання збитку у розмірі 99 грн страховик не здійснюватиме відшкодування. Якщо збитку завдано на 101 грн, то страховик компенсує 1 грн.

Умовна франшиза для страхувальника є більш прийнятною, адже є чітка грошова сума в межах якої страхувальник приймає участь у покритті збитків. Якщо збитки перевищують дану суму, то це вже проблеми страховика й сума страхового відшкодування не зменшуватиметься на розмір франшизи.

Незалежно від виду франшизи, фіксування її суми може відбуватись, як у вигляді прямого зазначення суми у договорі страхування, так і зазначення відсоткового співвідношення від страхової суми.

Наступним різновидом виділення франшизи є розподілення на «законну» (обов’язкову) та «договірну». Прикладом «законної» франшизи в автострахуванні є ст.12 Закону «Про ОСЦВА», якою встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати два відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Закон «Про страхування», у свою чергу, не обмежує сторони у встановлені франшизи за їх згодою, окрім тієї, що передбачена законом.

На практиці для страховика франшиза має набагато більше значення, ніж це може здатись на перший погляд. Франшиза — це не тільки участь страхувальника у покритті власних збитків, це ще й інструмент мінімізації витрат на страхове відшкодування.

У добровільному страхуванні договір КАСКО може містити не один, а декілька ризиків, які вважаються застрахованими. Виходячи з того, що Закон «Про страхування» надає можливість у добровільному страхуванні встановлювати сторонами необмежену кількість франшиз, страховики у свої шаблони договорів, як правило, впроваджують «загальну» та «спеціальну» франшизу.

«Загальна» франшиза встановлюється для усього договору страхування в цілому. Її розмір (франшизи) і впливає на вартість страхової премії. Однак «загальна» франшиза має характер винятковості. За деяких передбачених договором умов, її розмір може кардинально збільшуватись, тобто до певних страхових випадків застосовується збільшена франшиза (спеціальна).  Приклад. Автомобіль застраховано на 100 000 грн. «Загальна» франшиза встановлена на рівні 1% від страхової суми — 1 000 грн. Це означає, що сума страхового відшкодування буде зменшена на 1 000 грн. Але, якщо застрахований транспортний засіб потрапить у серйозне ДТП і його буде визнано фізично знищеним (формула фізичного знищення прописується у договорі КАСКО, але, як правило, це 70% вартості суму аналогічного авто у не пошкодженому стані), то застосовується «спеціальна» франшиза, яка може сягати десяти і більше відсотків від страхової суми. Оскільки при фізичному знищені виплачується лише різниця між вартістю аналогічного авто та вартістю залишків, то застосування страховиком «спеціальної» франшизи допомагає суттєво мінімізувати витрати на страхове відшкодування.

 

Висновок: франшиза у будь-якому виді є елементом договору страхування який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення.

Оскільки а ні ст.982 ЦКУ, а ні Законом «Про страхування» франшизу не визначено істотною умовою договору добровільного страхування, це означає, що її (франшизи) наявність у договорі обумовлена згодою сторін. Страхувальникам необхідно, принаймні у добровільному страхуванні, корегувати договори автострахування таким чином, аби розмір франшизи був адекватним по відношенню до страхової суми або, в кращому випадку, взагалі дорівнював нулю.

 

«Беручи на себе обов’язок сплачувати великий борг – переконайся, чи платить за нього хтось іще»

Роберт Кійосакі

Нормативна база:

ЦКУ

Цивільний Кодекс від 16.01.2003 №435-IV;

Закон «Про страхування»

Закон від 07.03.1996 №85/96-ВР;

Закон «Про ОСЦВА»

Закон від 01.07.2004 № 1961-IV.

 

Ігор Шевчук

 

Дата підготовки 21.07.2014 р.

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА»

© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН»