• +38 (096) 124 59 36
  • ihor.shevchuk@shevchuk-lawyers.org.ua

Керівнику на замітку: автомобіль підприємства було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Винуватцем пригоди є третя особа. Відповідальність третьої особи не застрахована та фінансові можливості для покриття витрат відсутні. Як відшкодувати збитки підприємства?



Автор: Ігор Шевчук, юрист

Видання в якому опубліковано: "Головбух"

Дата підготовки матеріалу: 2014-09-22

 

Нормативна база:

Закон «Про ОСЦВА»

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV в редакції від 05.02.2013 року.

 

«Отримання судового рішення ще не означає його виконання»

О. Єфімов

 

            Замість вступу.

Випускаючи автомобіль у черговий рейс, підприємство отримує ризик, що автомобіль може не повернутися власним ходом або повернутися пошкодженим. Звісно, що в Україні функціонує система страхування як майна, так і відповідальності за збитки. Але ніхто не може виключити ситуацію, за якою дорожньо-транспортну пригоду (далі — ДТП) може спричинити особа, що не має жодних полісів і не володіє достатніми фінансовими активами для покриття збитку. Звичайно, що є можливість звернутися до суду і отримати рішення, яким винуватець ДТП буде зобов’язаний відшкодувати завдану ним шкоду, але отримати судове рішення — ще не значить його виконати. Більше того, звертаючись до суду про стягнення із такого винуватця компенсації завданих збитків, підприємство, як потерпіла особа, може потрапити у ситуацію, за якої винуватець буде виконувати рішення суду у порядку розстрочення на протязі певного періоду (в залежності від його доходу), а шкода, яка була завдана, вважатиметься відшкодованою де-юре. Таким чином автомобіль підприємства залишається пошкодженим, а збиток де-факто не відшкодованим.

            Не слід забувати, що транспорт є важливою складовою успішної та ефективної діяльності підприємства, а тому кожен день простою транспортного засобу лише збільшує завдані підприємству збитки. Транспорт потрібен тут і зараз, а не колись, коли винуватець виплатить гроші на його відновлення.

            Виходить так, що судитися із винуватцем ДТП, у якого немає ані полісу страхування відповідальності, ані грошей на покриття витрат за шкоду, є кроком, який не дуже-то й вигідний для підприємства, адже до вищезазначених обставин ще потрібно додати фактори витрачання часу на суд, а також додаткові витрати на юридичну допомогу й ведення судового процесу, а результат, у свою чергу, проблему може й не вирішити, принаймні не одразу. Необхідно шукати інший спосіб. Благо, що такий усе ж таки є.

 

            Альтернативне джерело відшкодування шкоди.

            Виходячи із правового принципу законності, а саме з його вимоги щодо загальності законності[1], якщо підприємство виконує вимоги Закону «Про ОСЦВА» й купує поліси страхування відповідальності своїх водіїв, то абсолютно логічним є очікування, що й інші учасники дорожнього руху виконують вимоги даного Закону й також є застрахованими. Гарантом виконання Закону «Про ОСЦВА»  у частині відшкодування шкоди усіма учасниками дорожнього руху є відповідний орган, що має назву Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі — МТСБУ).

            Згідно з ст.39 Закону «Про ОСЦВА» МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону «Про ОСЦВА», законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до п.39.2.1 ст.39.2 Закону «Про ОСЦВА» одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом «Про ОСЦВА». 

 

«Не з нашим щастям», чи МТСБУ таки платитиме?

З’ясувавши, що МТСБУ таки може виступати альтернативним джерелом відшкодування шкоди, слід визначити, чи є розглядувана ситуація такою, що підпадає під гарантії МТСБУ.

Відповідно до п.«а» ст.41.1 МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п.38.2.1. ст.38 Закону «Про ОСЦВА» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Таким чином маємо наступну схему відшкодування шкоди:

 

 

 

 

 

 

 

Хто ще так вважає, або судова практика з даного алгоритму.

У рішенні суду по справі ВССУ №6-17668св137 зазначено: «Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, посилаючись на те, що 12 січня 2010 року у м. Львові на вул. Чернівецькій, з вини відповідача - ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1, та автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілі зазнали технічних пошкоджень.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 січня 2010 року.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_3 не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Розмір завданих збитків становить 6 447 грн, згідно зі звітом від 19 січня 2010 року.

Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, додавши копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 квітня 2010 року № 9172319.

Позивач виплатив потерпілій особі відшкодування в розмірі 5 372 грн 50 коп. відповідно до пп. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому у нього виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_3».

У рішенні Апеляційного суду Сумської області по справі №2-55[2] зазначено: «Так, згідно п.п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Під час скоєння ДТП ОСОБА_1 не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому відповідно до п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснила виплату відшкодування потерпілій особі в сумі 7179,18 грн. (а.с.16-17), крім того МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків, завданих власнику пошкодженого транспортного засобу, та збір документів по справі - 570 грн., судові витрати (а.с.1, 2, 17).».

У рішенні Апеляційного суду Вінницької області по справі № 2-5293/11[3] зазначено: «Враховуючи, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до п.п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування...» Моторне транспортне страхове бюро України за рахунок фонду захисту потерпілих відшкодувало шкоду заподіяну транспортним засобом власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.».

У рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області по справі №385/1910/13-ц[4] зазначено: «На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. а п. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач здійснив регламентну виплату особі в розмірі 21776 грн. 90 коп., яку просить в порядку регресу стягнути з відповідача та понесені судові витрати - 229 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу.».

У рішенні Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі №1109/831/2012[5] зазначено: «Відповідно до ст. 40 цього ж Закону МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди. Згідно п.41.1 ст. 41 МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Стягнути з Моторно(транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 - 6776,02 грн. матеріальної шкоди .».

Як вбачається з аналізу судової практики, суди трактують дану ситуацію досить однорідно, що свідчить про високу ймовірність успішного застосування даного алгоритму на практиці.

 

Як оформити дану схему?

Для реалізації даної схеми потрібно дотримуватись наступного алгоритму дій.

Відповідно до пункту 33.4 Закону Закону «Про ОСЦВА» у разі настання ДТП водій транспортного засобу, причетний до такої ДТП, зобов’язаний 
невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового 
страхування цивільно-правової відповідальності:
1)  повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка;

2)  відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Ми ж розглядаємо ситуацію, де винуватець полісу страхування не має, а тому повідомлення про ДТП доведеться подавати безпосередньо до МТСБУ. Зверніть увагу, що для того, аби унеможливити ризики відмови МТСБУ від виплати, слід буде скласти аж три повідомлення про ДТП:

1)      Винуватець (безпосередньо водій, який спричинив ДТП!) подає повідомлення про ДТП до МТСБУ[6];

2)      Підприємство (безпосередньо водій, який став учасником ДТП!) подає повідомлення про ДТП до МТСБУ;

3)      Підприємство (безпосередньо водій, який став учасником ДТП!) подає повідомлення про ДТП до свого страховика.

Важливо, аби усі повідомлення про ДТП були відправлені/надані в один і той самий день, аби не виникало плутанини із подальшими строками подання заяви про страхове відшкодування.

Така кількість повідомлень про ДТП виключить можливість поведінки МТСБУ щодо відмови у виплаті у зв’язку з тим, що інформація про ДТП вчасно не надходила.

Після цього МТСБУ розпочне розслідування по факту, у тому числі здійснення запитів щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Далі п.35.1 Закону «Про ОСЦВА» встановлений строк у 30 днів (з моменту подання повідомлення про ДТП) для подання потерпілою стороною заяви про страхове відшкодування. Цього разу заяву може подавати будь-хто, хто має довіреність від підприємства на право представляти інтереси підприємства та подавати від його імені документи.

Таким чином до МТСБУ протягом 30 днів з моменту ДТП має надійти заява про страхове відшкодування, що містить:

а) найменування МТСБУ;

б) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Далі, не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, МТСБУ зобов’язане прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його або арґументовано відмовити у виплаті.

 

Якщо підприємство також не має полісу страхування відповідальності, чи вплине це на реалізацію даної схеми?

Ст.37 Закону «Про ОСЦВА» містить вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Даний перелік поширюється як на страховиків, так і, безпосередньо, на МТСБУ. Дана стаття не містить умови про таку підставу відмови у виплаті страхового відшкодування, як відсутність у потерпілого полісу страхування, але є одне «але».

Аналізуючи судову практику по регресному стягнення МТСБУ з «незастрахованих» винуватців ДТП, наприклад, у тій же справі ВССУ №6-17668св13[7], вбачається, що суд звертає увагу на те, чи мав потерпілий поліс страхування ОСЦВА: «Особа Х з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, додавши копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 квітня 2010 року № *******». Це свідчить про те, що для МТСБУ є важливим наявність у потерпілого полісу, адже його відсутність може ускладнити процес регресного стягнення. Якщо підприємство полісу не матиме, то це не буде підставою для відмови у виплаті відшкодування МТСБУ, але відносини з останнім можуть ускладнитись й поведінка МТСБУ може змінитись у бік пошуку інших формальних підстав для відмови у виплаті або затягування часу, що безумовно можна сприйняти як додаткові ризики для підприємства.

 

Замість висновку.

Керівнику підприємства варто усвідомити, що наведений спосіб відшкодування шкоди не є гарантією того, що шкода буде відшкодована. За умов ДТП із такими обставинами керівнику підприємства доведеться обирати між двома складними шляхами, питання лише у вірогідності настання необхідного результату для підприємства. Безумовно, що фінансових активів у МТСБУ більше, ніж у особи, яка не має полісу і живе, наприклад, на мінімальну зарплату, а то й загалом не працює. У випадку відмови МТСБУ сплачувати кошти, підприємство має додатковий важіль тиску через скарги до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, чого точно не має у тяганині із фізичною особою, що є перевагою даного способу відшкодування шкоди.

Я лише можу порекомендувати зважити усі плюси та мінуси кожного зі способів стягнення, а також надати оцінку наявним інструментам та важелям впливу та прийняти рішення до кого звертатись за відшкодуванням шкоди.



[1] Загальність законності - закони мають дотримуватись і виконувати всіма органами держави, громадськими організаціями, посадовими особами та самими громадянами. Ніхто не має право порушувати закони, нехтувати ними чи ставити себе вище закону;

[2] Рішення Апеляційного суду Сумської області від 22.05.2012 року по справі №2-55;

[3] Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 22.03.2012 року по справі №2-5293/11;

[4] Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.06.2014 року по справі №385/1910/13-ц;

[5] Рішення Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 26.06.2012 року по справі №1109/831/2012;

[6] Місцезнаходження МТСБУ:

Офіс: м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8

Поштова адреса: 02002, Київ-2, а/с 272

[7] Рішення Вищого спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.06.2013 року по справі №6-17668св13.

Переглядів: 4447

Керівнику на замітку: автомобіль підприємства було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Винуватцем пригоди є третя особа. Відповідальність третьої особи не застрахована та фінансові можливості для покриття витрат відсутні. Як відшкодувати збитки підприємства?


Маєте коментар? Напишіть мені!

Вас може зацікавити:
Питання: у чому полягають умови перевірки шкідливих викидів вихлопних газів на транспортних засобах, що використовуються на території України?

Питання: у чому полягають умови перевірки шкідливих викидів вихлопних газів на транспортних засобах, що використовуються на території України?   Відповідь: Для оцінки стану заб...
Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Нормативна база: 1) Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-15 від 01.01.2011 У цій ст...
...