• +38 (096) 124 59 36
  • ihor.shevchuk@shevchuk-lawyers.org.ua

«Комуналка» у спадок. Чи може суд стягнути заборгованість за комунальні послуги, якщо новий спадкоємець майна не уклав відповідних договорів на обслуговування?



Автор: Ігор Шевчук, адвокат

Видання в якому опубліковано: Газета БухгалтеріяUA №15 2019р.

Дата підготовки матеріалу: 2019-04-15

Ні для кого не секрет, що в нашій країні дуже високий відсоток споживачів, що мають заборгованість з несплати комунальних послуг. Серед таких осіб багато людей похилого віку, які під час життя не спроможні оплачувати рахунки з певних економічних причин, та на превеликий жаль, помираючи, залишають у спадок нерухомість, обтяжену боргами за її утримання.

            Новоспечені власники-спадкоємці хитрують та після набуття у спадщину майна не укладають відповідні договори з експлуатаційно-обслуговуючими організаціями та, в силу архаїчності системи надання комунальних послуг, продовжують на рівні з усіма іншими споживачами отримувати відповідні комунальні послуги. Гарним прикладом буде отримання послуг з централізованого опалення, де відповідній обслуговуючій організації, аби відключити одного споживача, необхідно відключити увесь будинок, що унеможливлює відповідний вплив на такого споживача-боржника. То ж далі розберімося у питанні законності стягнення заборгованості з такого користувача, який майно набув, але відповідних договорів не підписував та обов’язки зі сплати послуг на себе не брав та й відповідних послуг до набуття майна не отримував, втім, набувши спадщину почав їх отримувати на бездоговірній основі.

            Отже, якщо говорити про питання погашення спадкоємцем боргів спадкодавця за несплачені комунальні послуги, то, по-перше, відповідно до ст.1268 ЦКУ не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, а, отже, під час прийняття спадщини на нерухомість, спадкоємець не вправі відмовитись від прийняття обов’язку щодо сплати боргів за комунальні послуги, акумульовані спадкодавцем нерухомості. По-друге, відповідно до ст.1282 ЦКУ спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, за умови дотримання кредитором строків пред’явлення вимог до спадкоємців, передбачених ст.1281 ЦКУ.

            Таким чином, суд вправі стягнути з спадкоємця заборгованість за комунальні послуги, накопичені спадкодавцем майна. Більше того, у разі відмови спадкоємця від погашення заборгованості перед кредитором, відповідно до ч.2 ст.1282 ЦКУ суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

            Не таким очевидним є питання стягнення зі спадкоємця заборгованості за комунальні послуги, які вже сформувались після смерті спадкодавця, та які отримує сам спадкоємець, втім ніяких договірних відносин із відповідними обслуговуючими організаціями він не має. Для точного аналізу цієї ситуації варто звернутись до судової практики. Гарним прикладом буде Постанова[1] Верховного Суду від 15.03.2018 року, де розглядається аналогічне питання. Проаналізувавши дане судове рішення можна прийти до наступних логічних висновків. По-перше, суд звертає увагу на те, що посилання у запереченнях на касаційну скаргу лише на відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення і утримання будинку та прибудинкової території не заслуговують на увагу, оскільки не укладення договору не виключає можливість стягнення з відповідача на користь позивача вартості отриманих послуг з надання теплопостачання та утримання будинку та прибудинкової території.

            Наявність підстав щодо позадоговірного стягнення заборгованості суд арґументує тим, що пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, можна прийти до висновку, що відсутність договору про надання комунальних послуг не дає підстав для несплати за фактично отримані послуги.

По-друге, суд вивчаючи матеріали справи звертає увагу на той факт, що докази щодо звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, пасивна поведінка спадкоємця, який без оформлення відповідних договірних відносин продовжує фактично отримувати комунальні послуги, при цьому не звертається до обслуговуючих організацій з вимогою припинити надавання таких послуг, чи с претензіями щодо їх якості, у подальшому зводить на нівець арґументацію такого спадкоємця у суді, адже, останній розцінюватиме таку поведінку як звичайне ухилення від укладання договору й спробу уникнути відповідальності за свої вчинки.

Отже, можна прийти до висновку, що й в ситуаціях, де спадкоємці накопичують борги за комунальні послуги, фактично отримуючи їх без попереднього оформлення договірних відносин на їх надання, суд не лише вправі стягнути таку заборгованість, а й на даний час існують реальні прецеденти такого стягнення. Більше того, Верховний Суд у вищезгаданій Постанові дійшов до висновку, що виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦКУ як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті З частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Це означає, що на додаток до стягнення основної суми заборгованості, із спадкоємця додатково буде стягнуто інфляційні втрати, а також три відсотки річних як вид цивільно-правової відповідальності.

 

Замість висновку. Підсумовуючи вищевикладене можна зазначити, що на законодавчому рівні, на даний час, відсутні варіанти, за яких спадкоємець може відмовитись від сплати заборгованості за комунальні послуги, накопичені спадкодавцем, а також безоплатно користуватись цими ж послугами лише на підставі того, що відповідні договори оформлювались із надавачами послуг ще попереднім власником нерухомості, оскільки суд критично оцінює такі арґументи і надає їм відповідну оцінку не на користь таких спадкоємців та стягує з них відповідні кошти у вигляді заборгованості за комунальні послуги.

 

Нормативна база:

            ЦКУ

            Цивільний Кодекс України, Закон №435-IV від 16.01.2003 року

Закон «Про житлово-комунальні послуги»

            Закон №2189-VIII від 09.11.2017 року



[1] Постанова Верховного Суду по справі №401/710/15-ц від 15.03.2018 року.

Переглядів: 1421

«Комуналка» у спадок. Чи може суд стягнути заборгованість за комунальні послуги, якщо новий спадкоємець майна не уклав відповідних договорів на обслуговування?


Маєте коментар? Напишіть мені!

Вас може зацікавити:
Водійські посвідчення. Чи потрібно їх замінювати на нові?

Нормативна база: 1) Конвенція про дорожній рух. ООН вiд 08.11.1968 Нещодавня заява міністра внутрішніх справ України Анатолія Могильова з приводу впровадження водійських посвідчень нового з...
Керівнику на замітку: проблеми «українського» полісу ОСЦВА в окупованому Криму

Нормативна база: Закон «Про страхування» Закон України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996 року в редакції від 04.07.2014 року; Закон «Про...
Неприятные сюрпризы при выплате страховых возмещений. Обстоятельства, которые влияют на выплату компенсации.

Страховой полис для рядового водителя - вещь достаточно сложная и неизвестная. На бытовом уровне воспринимается как документ, дающий возможность в случае дорожно-транспортного происшествия компенс...
...