Судове засідання в режимі відеоконференції: практичні аспекти

Ігор Шевчук, адвокат

Нормативна база:

ЦПКУ

Цивільний процесуальний кодекс України №1618-IV від 18.03.2004 року.

 

Час, в який ми живемо, хтось називає «цифровою ерою», а хтось — «інформаційною», втім суть від того не змінюється. Наразі можна, не встаючи з дивану, замовити собі попоїсти, придбати телевізор, оформити кредит, забронювати готель та реалізувати багато різноманітних забаганок. За умови, що є доступ до інтернету.

Можливості цифрового світу вплинули не тільки на сферу розваг та забезпечення побутових потреб. Вони змінили й галузь судочинства. З’явилась можливість приймати участь у судових засіданнях в більшості куточків нашої країни, не покидаючи межі власного міста — у режимі відеоконференції. І ми розбіремо практичні аспекти, які виникають під час реалізації учасниками судових процесів своїх прав на участь у засіданнях у віддаленому режимі.

 

Призначення відеоконференції

Питання проведення судових засідань у режимі відеоконференції регулюється ст.212 ЦПКУ. Варто відзначити, що за останньою редакцією ст.212 ЦПКУ участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції може відбуватись у наступних двох форматах:

1)      Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду;

2)      Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відеоконференція в приміщенні суду 

Для того, аби прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, потрібно отримати Ухвалу про допуск до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції (Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції). Для отримання такої Ухвали потрібно звернутись до суду із відповідним клопотанням, яке має бути подано не пізніше, ніж за п’ять днів до дня призначеного судового засідання.

Клопотання має містити відомості про суд, який заявник просить призначити відповідальним за проведення трансляції, а також інформацію про те, з яких причин учасник не може очно з’явитись у судове засідання.

Відеоконференція поза межами приміщення суду

Призначення відеоконференції поза межами приміщення суду має деякі незначні відмінності. По-перше, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. По-друге, замість клопотання, як у першому випадку, для призначення відеоконференції поза межами приміщення суду, подається заява, яка має надійти до суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Відповідна копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

 

Організація засідання в режимі відеоконференції

Враховуючи той факт, що дотримання п’ятиденного строку є обов’язковою умовою для призначення відеоконференції в обох її форматах проведення, варто потурбуватися про це ще під час подання позовної заяви (апеляційної, касаційної скарги тощо). Для того, аби дотриматись цієї вимоги ЦПКУ, вам потрібно заздалегідь отримати Ухвалу про відкриття судового провадження, а враховуючи оперативність роботи наших судів, слід виходити з того, що існує висока ймовірність, що Ухвалу вам можуть надіслати набагато пізніше, ніж за п’ять днів. Та й копія заяви, у випадку проведення відеоконференції поза межами приміщення суду, може надійти до інших учасників судового процесу набагато пізніше. Очевидно, що якщо ви цікавитесь питанням відеоконференції, то оперативний виїзд до канцелярії суду іншого міста вас навряд зацікавить. Залишається варіант очікувати Ухвалу поштою, а для цього потрібно, аби відповідний суд надіслав її одразу після постановлення. Отож, для реалізації свого права на відеоконференцію під час подання позову (апеляційної, касаційної скарги) варто включити до свого процесуального документа наступне застереження:

«Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Враховуючи той факт, що Позивач (Відповідач) та його представник територіально знаходяться у місті ****, безпосередня присутність у ***** районному суді м. *** є ускладненою. Відповідно до ст.212 ЦПКУ учасники судового процесу можуть приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач (Відповідач) зазначає, що після відкриття провадження та отримання відповідної Ухвали, до суду буде подано клопотання (заява) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду (поза межами приміщення суду)».

Зазначимо, що ЦПКУ не містить переліку підстав та випадків, за яких суд погоджує доступ до засідання в режимі відеоконференції, тож питання поважності підстав є суто оціночним та віднесено на розсуд суду, аналогічно питанням поважності причин пропуску процесуальних строків. Втім, з практики можна сказати, що якщо судове засідання призначено в місті іншому, від міста проживання, чи офіційного перебування однієї зі сторін, звернутись до суду із формулюванням: «у зв’язку з проживанням (перебуванням) сторони Х в іншому місті, виїзд до місця А є ускладненим та фінансово затратним» може мати досить великі шанси на успіх.

На офіційному сайті Судової влади України розміщено перелік[1] судів, які обладнано відповідними кабінетами для здійснення відеоконференцій.

Питання організації проведення судових засідань у режимі відеоконференцій покладається на службу судових розпорядників відповідного суду, призначеного відповідальним за здійснення трансляції. Безпосередньо за контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням самого судового засідання в режимі відеоконференції, на підставі п.п.3 п.1 ст.67 ЦПКУ, відповідає секретар судового засідання. Судді відповідального за проведення конференції суду, не приймають участі у даному процесі. Питання встановлення особи також покладається на секретаря судового засідання.

Сюрприз, який очікує на заявника клопотання про здійснення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні суду полягає у тому, що, виконавши усі прописані вимоги ЦПКУ та отримавши Ухвалу про допуск до судового засідання в режимі відеоконференції, шанси на те, що засідання відбудеться — мінімальні, якщо суд не забронює кабінет.

Справа в тому, що декілька років тому було запроваджено систему бронювання кабінетів для відеотрансляцій, яка розміщюється в Інтернеті за посиланням: http://vr.court.gov.ua.

Суд, який задовольняє клопотання про здійснення судового засідання в режимі відеоконференції, має відповідним чином авторизуватись у цій системі та здійснити бронювання кабінету на задану дату й час. Варто пам’ятати, що суди, як правило, обладнані лише одним кабінетом для відеоконференцій, тому цей аспект є важливим.

На практиці виходить так, що суди, особливо регіональні, не те, що не вміють користуватись системою бронювання, а то й взагалі не знають про її існування, а призначення дати й часу судових засідань здійснюється не за інформацією із системи бронювання, а на підставі персонального графіку судді. Це призводить до того, що з’явившись із Ухвалою про доступ до судового засідання в режимі відеоконференції, Ви дізнаєтеся про те, що на цю саму дату й час з’являться інші учасники судових процесів по інших справах. У такому випадку судові розпорядники будуть дотримуватися тих даних, що містяться у системі бронювання, й ваше судове засідання не відбудеться.

Доступ до системи бронювання здійснюється за спеціальними даними доступу, які мають лише працівники суду, тому здійснити бронювання самостійно не вдасться.

Втім, вплинути на цей процес можливість є. Під час подання клопотання про здійснення судового засідання в режимі відеоконференції потрібно резолютивну частину клопотання викласти у наступному вигляді:

«Вирішити питання про участь представника Позивача/Відповідача – Петренка П.П. у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

Забезпечити проведення відеоконференції ****** районному суду міста **** (адреса канцелярії: **********);

Забронювати кабінет для відеоконференцій (зал судових засідань №**) на обрану дату й час в системі: https://vr.court.gov.ua/, аби уникнути ситуацій з одночасним з’явленням представників з різних судових справ до одного кабінету на однаковий час».

Оформивши клопотання у такий спосіб, заявник, по-перше, повідомить суд про існування такої системи, а, по-друге, зробить усе від себе можливе, аби засідання таки відбулося, чим значно підвищите шанси на те, що у вказаний в ухвалі час кабінет для відеоконференцій буде вільним.

 

Загальний алгоритм дій для максимального забезпечення проведення судового засідання в приміщенні суду.

Правильно оформлене клопотання, це ще не все, що заявник может зробити. Додатково він можете за власною ініціативою попередити служби судових розпорядників обох судів. Отже, загальний алгоритм ваших дій виглядатиме наступним чином:

Виконання даного алгоритму дій підвище шанси заявника на успішне проведення засідання в режимі відеоконференції.

У тому разі, якщо заявник виконав усе від себе залежне, але засідання так і не відбулось (наприклад, з технічних причин), судовий розпорядник наддасть заявнику довідку із відміткою про те, що заявник з’явився до приміщення суду у вказані в ухвалі дату й час.

 

Висновок

Шкода, але загальний висновок буде невтішним. Незважаючи на сучасність та мобільність такого способу проведення судових засідань, краще віддати перевагу класичному способу, якщо існує можливість прийняти участь у засідання очно. Це обумовлюється тим, що для стабільного відеозв’язку потрібне якісне технічне обладнання та швидкий доступ до мережі Інтернет, якими суди, особливо регіональні, на жаль, не володіють, що у кінцевому результаті перетворює судовий процес на театр абсурду, де група людей не може порозумітись. Спрогнозувати якість проведення відеконференції, Ви можете керуючись тим, де саме знаходитесь Ви та суд, в якому відбувається слухання. Якщо, наприклад, відеоконференція відбуватиметься у форматі Київ — Дніпро, чи Київ — Харків, то ймовірність якісного зв’язку буде вищою, ніж, наприклад, Київ — Чорнухинський районний суд Полтавської області.

Відеконференції також можуть бути гарним інструментом затягування судових процесів, або, наприклад, способом обмежити позивача у якісному доведенні своєї правової позиції, втім, це, як кажуть, вже зовсім інша історія.