Керівнику на замітку: поліс ОСЦВА придбав, а шкоду все одно відшкодуй або, що потрібно пам’ятати, аби підприємству «не попасти на регрес».

Нормативна база:

Закон «Про ОСЦВА»

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV в редакції від 05.02.2013 року

Постанова КМУ №1306

Постанова Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року «Про Правила дорожнього руху» в редакції від 04.08.2014 року

 

Замість вступу.

            Підприємство, купуючи поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі — поліс ОСЦВА), переслідує дві мети:

1)      Аби водії підприємства мали можливість виконувати свої трудові відносини не порушуючи Правил дорожнього руху;

2)      Якщо станеться дорожньо-транспортна пригода (далі — ДТП) з вини водія підприємства, щоби завдана шкода була відшкодована без додаткових фінансових витрат підприємства.

Для реалізації першої мети необхідно, аби поліс ОСЦВА фізично знаходився у водія підприємства, а ось із другою метою — не все так просто.

Наявність полісу страхування у ДТП наділяє винуватця певним спокоєм. Страхування є? Є! Ось і нехай потерпілий із страховиком далі розбираються. Я тут ні до чого. Така позиція є поширеною і помилковою. Про те, чому купуючи поліс ОСЦВА можна ще й виплачувати шкоду, а також про те, у яких випадках керівнику підприємства варто звертати увагу на поведінку «своїх» водіїв, — поговоримо у цій статті.

 

Що таке регресний позов страховика (МТСБУ)?

Під регресним позовом розуміється зворотна вимога про повернення грошової суми, що була сплачена третій особі з вини боржника страхувальником боржника або МТСБУ.

 

Виплата відшкодування потерпілому — клопіт винуватця!

Закон «Про ОСЦВА» побудований таким чином, аби страховики та МТСБУ мали можливість повернути виплачені страхові відшкодування за досить широкого кола умов. Це зроблено для того, аби забезпечити фінансову стійкість усієї страхової системи ОСЦВА.

Винуватцю ДТП потрібно слідувати літері закону не менше, ніж потерпілому, аби убезпечити себе від зворотних (регресних) вимог.

Якщо водій підприємства потрапив у ДТП із власної вини, то керівнику підприємства слід пам’ятати, що у водія є певні обов’язки за Законом «Про ОСЦВА», які йому потрібно виконати.

Відповідно до ст.38 Закону «Про ОСЦВА» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у визначений законом спосіб про ДТП.

Таким чином керівнику підприємства потрібно проконтролювати, аби дії водія підприємства, що спричинив ДТП, виглядали наступним чином.

Відповідно до пункту 33.4 Закону Закону «Про ОСЦВА» у разі настання ДТП водій транспортного засобу, причетний до такої ДТП, 

зобов’язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено 

договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

1)  повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка;

2)  відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Таким чином водії мають бути належно повідомленні про порядок дій у разі настання ДТП.

 

Алкоголь водію не товариш.

Підпунктом «а» п.38.1.1 ст.38 Закону «Про ОСЦВА» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.7 Інструкції[1] «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами вищезгаданої Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Згідно з п.3.16 тієї ж Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Таким чином водій вважається таким, що знаходився у стані алкогольного сп’яніння, якщо місткість алкоголю у крові водія на момент ДТП становить більше, ніж 0,2 проміле, а наркотичного сп’яніння чи сп’яніння від дії лікарських препаратів, якщо є висновок щодо результатів медичного огляду.

 

Перед тим, як відмовлятись, слід дізнатись наслідки відмови.

Класична поведінка п’яного водія — це, як мінімум, відмова від проходження тесту на наявність алкоголю у крові, а, як максимум, втеча з місця пригоди. Але така модель поведінки водія користі підприємству не принесе.

Відповідно до підпункту «в» п.38.1.1 ст.38 Закону «Про ОСЦВА» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

 

Технічний стан транспортного засобу та його «тюнінг».

Автомобіль для водія — друга домівка. Хто хоч раз заглядав до кабіни «робочого» авто одразу зрозуміє, про що мова. Водії усіляко прикрашають свої авто, намагаються зробити робочий процес більш комфортним, встановлюють додаткове обладнання, прилади для освітлення, покращують технічні характеристики свого автомобіля тощо. З першого погляду у цьому немає нічого надзвичайного, але такі «покращення» можуть створити додаткові проблеми у спілкуванні зі страховиком.

Відповідно до п.п. «г» п.38.1.1 ст.38 Закону «Про ОСЦВА» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку (наприклад, рішенням суду тощо) безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Вимоги до технічного стану та обладнання згідно з Правилами дорожнього руху, а саме п.31.1 встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п.31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:

а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;

б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);

в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;

г) у разі обладнання без дозволу Державтоінспекції спеціальними звуковими та світловими сигналами.

Таким чином встановлення водієм підприємства на робоче авто, наприклад, системи денних ходових вогнів або клаксону звукового сигналу, що не передбачені конструкцією автомобіля, теоретично можуть стати підставою для регресного позову страховика.

Пунктом 31.4 Правил дорожнього руху також встановлені технічні несправності систем та агрегатів транспортного засобу, за наявності яких експлуатація автомобіля забороняється, а саме:

-          гальмівної системи; 

• змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника; 
• порушено герметичність гідравлічного гальмового приводу; 
• порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу; 
• не працює манометр пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу; 
• стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан; 
• не замикається важіль (рукоятка) стоянкової гальмової системи в робочому положенні; 

-          рульового керування; 

• сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує встановлені граничні значення; 
• є не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транспортного засобу; нарізні з'єднання не затягнуті або надійно не зафіксовані;
• зіпсований або відсутній передбачений конструкцією підсилювач рульового керування або рульовий демпфер (на мотоциклах); 
• у рульовому керуванні встановлено деталі із слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також застосовано деталі і робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;

-          зовнішніх світлових приладів; 

• кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
• порушено регулювання фар; 
• не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; 
• на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; 
• на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання;

-          cклоочисників і склообмивачів вітрового скла; 

• не працюють склоочисники; 
• не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі; 

-          коліс і шин; 

• шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм;
• шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини;
• шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу; 
• на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів;
• на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) — діагональні; 
• на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту; 
• відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс;

-          двигуна; 

• вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність перевищують установлені стандартами норми; 
• негерметична паливна система; 
• несправна система випускання відпрацьованих газів;

-          інших елементів конструкції;

• немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду;
• не працює звуковий сигнал;
• встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

Невідповідність транспортного засобу даним вимогам також може бути підставою для регресу, якщо буде встановлено, що ДТП є безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу. Також слід зауважити, що даний перелік не є вичерпним. Транспортний засіб має відповідати лише технічним вимогам, що передбачені Правилами дорожнього руху, а також стандартам, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правилам технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

 

Права маєш? Віджени авто!

Водії — це живі люди. Може статися так, що один із них захворіє, буде відсутній за певних причин, а транспортний засіб потрібно буде перепаркувати, відігнати тощо. Для цього водії один одного підстраховують. Тут також заховалися ризики для підприємства.

Відповідно до п.п.«а» п.38.1.1 ст.38 Закону «Про ОСЦВА» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Керівнику підприємства слід проконтролювати, аби відсутнього водія замінював такий, що має аналогічну категорію керування транспортним засобом.

 

 

 

Період використання авто має значення.

Якщо підприємство не використовує транспортний засіб, наприклад, взимку, є можливість придбати поліс ОСЦВА із зазначенням періоду використання авто. Це допомагає заощадити на вартості полісу, виключивши із нього періоди, де транспортний засіб не використовується.

Відповідно до п.п.«д» п.38.1.1 ст.38 Закону «Про ОСЦВА» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Замість висновку.

По-перше, керівнику підприємства варто знати й пам’ятати про те, що страховики працюють за принципом максимальної мінімізації витрат. Тому, якщо у страховика буде можливість зменшити витрати шляхом подання регресного позову, він (страховик) неодмінно скористається цим шансом. Для того, аби підприємству не довелося платити двічі (за поліс та ще й за збитки), варто врахувати усі можливі перспективи регресного позову.

По-друге, керівнику слід пам’ятати, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Це означає, що страховики позиватимуться із регресом саме до підприємства, а тому нехтувати наведеними вище ризиками не варто.