Як виглядає процедура безоплатного отримання транспортних засобів особами, життєдіяльність яких обмежена?

Розпочати відповідь на поставлене запитання необхідно із його розподілу на дві частини: хто має право на отримання транспортного засобу та як його отримати?

 

            Хто має право на отримання автомобіля.

            Забезпечення інвалідів автомобілями здійснюється за двома основними критеріями:

1)      Наявність у інваліда медичних показань для забезпечення його транспортом;

2)      Право інваліда на отримання автомобіля на підставі законодавства про обов’язковість надання транспорту певній категорії осіб.

У першому випадку інваліду потрібно довести своїми медичними показами право на отримання транспорту. У другому він це право набуває одразу після того, як отримує статус, який відносить його до певної категорії осіб, які забезпечуються транспортом. До таких категорій осіб належать:

-          інваліди I та II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

-          інваліди війни I групи по зору або без обох рук;

-          інваліди з куксами обох ніг і рук.

Показання (наявність яких необхідно довести), які дають право на отримання автомобіля:

1. Кукса гомілки чи більш висока ампутація нижньої кінцівки.

2. Кукси обох ступнів на рівні суглобу Шарпа та більш високі ампутації ступнів.

3. Захворювання та деформації кісток і суглобів нижніх кінцівок, тазових кісток, що значно утруднюють статико-динамічну функцію:

а) анкілоз або різко виражена контрактура кульшового чи колінного суглобу;

б) анкілоз гомілково-ступневого суглобу у функціонально невигідному положенні;

в) "хибний" суглоб, великий кістковий дефект (більше половини діаметра кістки) стегна або великогомілкової кістки при деформації малогомілкової кістки під кутом менше 170 градусів;

г) "розбовтаний" кульшовий або колінний суглоб;

д) ендопротез кульшового або колінного суглобу;

ж) вкорочення однієї нижньої кінцівки на 7 см та більше;

з) хронічний остеоміеліт однієї нижньої кінцівки при наявності свища чи порожнини з секвестром при помірному порушенні функції другої нижньої кінцівки (деформуючий коксартроз II ст., деформуючий артроз колінного суглобу II ст., гомілковоступневого суглобу II ст., вкорочення кінцівки на 3 - 5 см тощо);

к) деформація тазового кільця після чисельних переломів кісток, що неправильно зрослися або зрослися з помірно вираженою контрактурою кульшових суглобів і значним порушенням опори та ходьби.

4. Значні трофічні порушення однієї нижньої кінцівки з наявністю виразок, що тривало не заживають (більше 6 місяців) розміром: на гомілці - 20 кв. см і більше; на тилі ступні - 5 кв. см і більше; на підошві - 2 кв. см і більше.

5. Захворювання та деформації хребта, що призводять до відсутності рухів у всіх його відділах, окрім шийного, або скривлення хребта III - IV ступеня.

6. Паралічі та парези нижніх кінцівок, що значно утруднюють пересування:

а) параліч чи виражений парез однієї нижньої кінцівки;

б) геміплегія чи виражений геміпарез;

в) параплегія, виражений парапарез, виражений парез обох стоп; виражений парез стопи та параліч іншої стопи;

г) виражена атаксія, виражений гіперкінетичний або аміостатичний синдроми.

7. Тромбооблітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок з хронічною артеріальною недостатністю I - II ступеня; тромбоз шунта чи протезу після реконструктивних операцій на одній кінцівці та проявах захворювання на іншій.

8. Захворювання вен однієї нижньої кінцівки з хронічною венною недостатністю III ступеня або захворювання вен обох кінцівок з хронічною венною недостатністю II - III ступеня.

9. Слоновість нижніх кінцівок з хронічною лімфатичною недостатністю III ступеня або однієї нижньої кінцівки IV ступеня.

10. Хронічна легенево-серцева недостатність II ступеня внаслідок легеневої патології.

 

Як отримати автомобіль.

Особам, медичні показання яких потрібно доводити, для отримання автомобіля необхідно написати заяву, у якій клопотати про забезпечення автівкою. Заява складається у формі, яка затверджена Мінсоцполітики. Її (заяву) необхідно зареєструвати в управлінні праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Якщо інвалід здатен керувати транспортним засобом, то до заяви необхідно додати:

-          довідку з Медико-соціальної експортної комісії про групу та причину інвалідності;

-          довідку ДАІ про відсутність у інваліда автотранспорту та про те, що за останні 7 років не реєструвався автотранспорт зі строком експлуатації менше 5 років;

-          довідку з місця проживання інваліда;

-          оригінал та копію посвідчення водія;

-          оригінал та копію довідки МСЕК;

-          оригінал та копію довідки спец. МСЕК (для інвалідів ЧАЕС);

-          оригінал та копію довідки про час перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (для інвалідів ЧАЕС);

-          оригінал та копію паспорта (1, 2, 11 ст.);

-          оригінал та копію ідентифікаційного номера;

-          оригінал та копію пенсійного та пільгового посвідчення;

-          оригінал та копію акта про нещасний випадок (для інвалідів трудового каліцтва);

-          заяву на виплату компенсації на транспортні витрати.

Якщо інвалід не здатен керувати транспортним засобом, то до управління праці та соціального захисту населення потрібно подати наступний пакет документів:

-          заяву від інваліда на забезпечення автомобілем із зазначенням особи - члена сім'ї , якій буде доручено керування автомобілем;

-          довідку з Медико-соціальної експортної комісії про групу та причину інвалідності;

-          довідку з місця проживання інваліда та особи, якій буде доручено керування автомобілем, яка підтверджує, що вони проживають разом;

-          довідку ДАІ про відсутність у інваліда автотранспорту та про те, що за останні 7 років не реєструвався автотранспорт зі строком експлуатації менше 5 років;

-          оригінал та копію посвідчення водія особи - члена сім'ї, якій буде доручено керування автомобілем;

-          оригінал та копію довідки МСЕК;

-          оригінал та копію довідки спец. МСЕК (для інвалідів ЧАЕС);

-          оригінал та копію довідки про час перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (для інвалідів ЧАЕС);

-          оригінал та копію паспорта інваліда та особи, якій буде доручено керування автомобілем (1, 2, 11 ст.);

-          оригінал та копію ідентифікаційного номера інваліда та особи, якій буде доручено керування автомобілем ;

-          оригінал та копію пенсійного та пільгового посвідчення;

-          оригінали та копії всіх документів, які підтверджують родинні стосунки;

-          заяву на виплату компенсації на транспортні витрати до отримання автомобіля.

Це базовий пакет додатків до заяви. Далі залежно від групи та причин інвалідності до заяви необхідно додати й інші документи, наприклад:

-          якщо інвалід 1,2,3 групи був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або отримав інвалідність унаслідок причинно-наслідкового зв’язку із цією аварією, потрібно мати довідку про належність особи, що постраждала у результаті дії цих факторів.

-          для інвалідів війни необхідно додати до заяви посвідчення інваліда війни.

-          якщо інвалідність отримано в наслідок виконання трудових обов’язків, то до заяви додається копія акта про нещасний випадок на виробництві, а також довідка про те, що інвалід перебуває на обліку у Фонді соціального страхування.

Усі подані документи на підставі заяви реєструються в управлінні праці та соціального захисту населення та разом з супровідним листом направляються в головне управління праці та соціального захисту населення, а у випадку трудового каліцтва – до управління виконавчої дирекції.

Головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції реєструє заяви разом з іншими необхідними документами в журналі, форма якого затверджується Мінсоцполітики, приймає відповідне рішення і надсилає його у письмовій формі відповідно до районних управлінь соціального захисту або відділень виконавчої дирекції, які видали направлення, та інвалідам, законним представникам недієздатних інвалідів, дітей-інвалідів.

Після реєстрації цієї заяви особам, яким потрібно доводити наявність медичних показань, у день звернення (якщо заява надійшла поштою, то протягом 3 днів) видається направлення на проходження медичного огляду, а також направлення на проходження експертної комісії. Після проходження такими особами медичного огляду у лікувально-профілактичному закладі результати цього огляду надсилаються до комісії, яка, у свою чергу, на підставі медичних показів і буде приймати рішення щодо того, чи є вагома підстава для забезпечення інваліда автомобілем, про що вона ухвалює рішення у вигляді висновку.

Якщо висновок комісії буде позитивним, то інваліда буде взято на облік, як особу, що підлягає забезпеченню транспортним засобом.

Облік інвалідів ведеться в розрізі таких категорій за окремою нумерацією:

1) інваліди з правом на першочергове забезпечення;

2) інваліди з правом на позачергове забезпечення;

3) інваліди з правом на забезпечення у порядку загальної черги.

Залежно від кількості державних коштів, які виділені на закупівлю транспорту для інвалідів, особи забезпечуються таким транспортом у порядку черги.

 

Нормативна база:

Постанова Кабінету Міністрів України

«Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» №999 від 19.07.2006 року.