Питання: Під час перетину пункту пропуску через Державний кордон України, вантажний автомобіль перевізника було піддано ваговому контролю, де було встановлено, що вага вантажівки не перевищує максимально дозволений показник у 40 тон, втім є перевантаження на одній з осей автомобіля на 500 кілограмів. Чи є це порушенням законодавства? Яка відповідальність передбачається за таке перевантаження на вісі та як її уникнути?

Відповідь: Великоваговим транспортним засобом вважається автомобіль з вантажем  або без вантажу,  хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України  допустиму  максимальну масу чи осьове навантаження. Таким чином, відповідність ваги транспортного засобу загальному показнику дозволеної маси ще не означає, що такий автомобіль відповідає нормам вагового навантаження та не є великоваговим в розумінні законодавства.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху[1] (далі — ПДР) загальна маса транспортного засобу (з урахуванням маси вантажу) не має перевищувати 40 тон. Виключеннями є контейнеровози, для яких межа загальної маси збільшена до 46 тон.

Окрім цього, вагові параметри навантаження контролюються й відносно навантаження на вісі автомобіля. Допустиме навантаження на одиночну вісь  становить 11 тон, на здвоєну – 16 тон, на строєну – 22 тон. Перевищення допустимої ваги за будь-яким із показників автоматично відносить транспортний засіб до категорії великовагового!

Таким чином, відповідаючи на перше питання, перевищення навантаження на одній з осей є порушенням ПДР в частині перевезення вантажів.

Постановою КМУ «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування»[2], якою затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, передбачена відповідальність за порушення вагових нормативів у вигляді стягнення платні, в залежності від відсотку перевантаження  та маршруту перевезення. Таким чином, відповідно до п.31¹ вищезгаданого Порядку, встановлено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі, на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі, більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.

Варто зазначити, що, відповідно до п.21 Порядку у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

            Для того, аби уникнути матеріальної відповідальності за порушення вагових нормативів у тих випадках, коли дотримання встановлених правил не вбачається можливим, необхідно отримати спеціальний дозвіл на рух великовагового транспорту та затвердити маршрут його переміщення.

            Згідно із п.32 вищезгаданого Порядку, перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

            Висновок: великоваговим автомобілем вважається той транспортний засіб, у якого будь-який з вагових параметрів має перевищення від норми. Таким чином перевищення допустимого навантаження на одну з осей, навіть за умови дотримання загального показника маси транспортного засобу, вважається порушенням. Для уникнення відповідальності необхідно заздалегідь узгоджувати маршрут великовагового  транспорту, отримувати дозвіл на рух та здійснювати відповідну оплату.