• +38 (096) 124 59 36
  • ihor.shevchuk@shevchuk-lawyers.org.ua

Правовий статус копірайту в Україні: як захистити веб-сайт.



Автор: Ігор Шевчук, Адвокат

Видання в якому опубліковано: Газета "Бухгалтерія" №10, 2018 р.

Дата підготовки матеріалу: 2018-03-14

Ігор Шевчук, адвокат                                Якщо тебе немає в Інтернеті - ти не існуєш.

Білл Гейтс

Нормативна база:

Конвенція

Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року;

Закон «Про охорону прав на промислові зразки»

Закон №3688-XII від 15.12.1993 року;

Закон «Про авторське право та суміжні права»

Закон № 3792-XII від 23.12.1993 року;

Постанова КМУ №320

Постанова Кабінету Міністрів України №320 від 11.05.2017 року;

Постанова КМУ №1756

Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» №1756 від 27.12.2001 року;

Наказ Міносвіти №198

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Правил розгляду заявки на промисловий зразок» №198 від 18.03.2002 року.

 

Нещодавно Газета «Бухгалтерія» публікувала матеріал[1] стосовно технічно-правових аспектів доменного імені. Тоді ми розглядали лише один елемент цього комплексного питання. Втім, для кращого розуміння цієї теми в цілому, радимо Вам ознайомитись із попереднім матеріалом до того, як почнете читати цей.

Якщо ви є людиною допитливою, то, мабуть, звертали увагу, що на багатьох Інтернет-сайтах, як правило, внизу веб-сторінки можна помітити різноманітні позначення у вигляді наступних написів:

-          «All rights reserved»;

-          «Всі права захищено»;

-          «Всі права збережено».

Очевидно, що власники веб-ресурсів таким чином намагаються вказати, що їхні сайти захищені з юридичної точки зору та чи дійсно це так? Які заходи власнику веб-сайту потрібно вчини, аби ці написи дійсно мали юридичний сенс та щось захищали? Ці питання залишаються відкритими.

Важливість значення веб-сайту у сучасному світі зростає кожного дня. Десятки компаній пропонують різноманітні послуги із просування сайтів в пошукових мережах й очевидно, що це дає результати у вигляді нових клієнтів та збільшення прибутку, втім кожний адекватний підприємець розуміє просту бізнесову істину: перед тим як інвестувати в актив, його потрібно захистити.

Отже, у цій статті поговоримо про те, як юридично захистити свій веб-сайт, навіщо потрібні вищенаведені написи, що означають і чи варто їх використовувати.

 

Що таке веб-сайт з юридичної точки зору.

Визначення поняття веб-сайту міститься у ст.1 Закону «Про авторське право» згідно із яким веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом.

На превеликий жаль законодавство України не містить комплексного та єдиного механізму правового захисту Інтернет-ресурсів. Аналізуючи вищенаведене визначення можна дійти до висновку, що для правового захисту веб-сайту необхідно умовно розділити його на певні об’єкти інтелектуальної власності та проаналізувати, як ці об’єкти кореспондуються із нормами законодавства про інтелектуальну власність.

Отже, умовно веб-сайт можна розділити на такі об’єкти:

1)      Дизайн (зовнішній вигляд веб-сайту);

2)      Програма керування (набір символів програмного коду, який дозволяє здійснювати керування веб-сайтом та, безпосередньо, забезпечує його функціонування);

3)      Контент (інформація розміщена на веб-сайті у вигляді тексту, фотографій, зображень, аудіо та відео файлів тощо).

 

Дизайн сайту.

На сьогоднішній день дизайн сайту має не менше значення, ніж його наповнення, оскільки із розвитком технологій та різноманітних пристроїв для виходу в Інтернет велику роль відіграє зовнішнє подання інформації, яка має однаково добре відображатись на екранах усіх ґаджетів без винятку. Тому одні компанії вкладають значні кошти в розробку дизайну, винаймаючи художників, дизайнерів та оптимізаторів, які продумують кожен крок користувача на сайті задля його комфорту та зручності, інші ж відслідковують успішні проекти та копіюють вдалі дизайнерські рішення та технології. Якщо, умовно, компанія володіє веб-сайтом, який лише за допомогою дизайну продає на двадцять відсотків більше товарів, то логічно, що таку конкурентну перевагу варто використовувати і не допустити, аби її також використовували інші.

            Законодавство України не має спеціальних нормативно-правових актів, які б упорядковували та регулювали відносини у сфері створення веб-сайтів, тому рішення поставленої задачі варто шукати у загальній базі законодавства.

Дизайн сайту на території України можна захистити у вигляді створеного та запатентованого промислового зразка. Відповідно до ст.1 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Для того, аби отримати патент на промисловий зразок необхідно звернутись до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі — Укрпатент) з відповідною заявкою та пройти усі етапи процедури реєстрації. Загалом порядок отримання правового захисту дизайну веб-сайту у вигляді патенту на промисловий зразок виглядає наступним чином:

1)      Подання заявки та сплата збору;

2)      Проходження процесу встановлення новизни у вигляді науково-технічної експертизи;

3)      Публікація про видачу патенту та його реєстрація;

4)      Видача патенту.

 

Етап перший. Заявка.

Вимоги до форми та змісту заявки для отримання промислового зразка на дизайн веб-сайту встановлені ст.11 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

До заявки застосовується принцип «вимоги єдності», тобто заявка має стосуватися виключно одного варіанту дизайну (промислового зразка) та не може містити його варіацій.

Заявка складається українською мовою та має містити:

-          Заяву про видачу патенту із зазначенням заявника, його адреси, а також автора промислового зразка. Вимагається в одному примірнику.

-          Комплект зображень виробу, у нашому випадку це зображення графічного інтерфейсу веб-сайту. Вимагається у двох примірниках;

-          Опис промислового зразка. Вимагається в одному примірнику;

-          Креслення та схеми (за потреби). Вимагається в одному примірнику;

-          Документ про сплату збору. Згідно ч.8 ст.11 документ про сплату збору можна надіслати протягом двох місяців від дати подання заявки;

-          Довіреність, якщо заявка подається представником, або патентним повіреним.

Варто зазначити, що існує можливість подання такої заявки у режимі онлайн за допомогою електронної системи подання заявок[2]. Загальні вимоги до підготовки та подання заявки у формі електронного документа містяться на офіційному сайті вищезгаданого інституту[3].

Відповідно до пп.4 п.4 Правил розгляду заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом №198, після встановлення дати подання заявки та за наявності документа про сплату збору за подання заявки проводиться формальна експертиза заявки, під час якої:

-                визначається належність об'єкта, що заявляється, до об'єктів, яким надається правова охорона;

-                перевіряється правильність оформлення документів заявки відповідно до розділу 3 Правил складання та відповідність матеріалів заявки вимогам статті 11 Закону;

-                проводиться класифікація об'єкта, що заявляється, відповідно до міжнародного класифікатора промислових зразків;

-                     перевіряється єдність промислового зразка.

 

Етап другий. Експертиза новизни.

Для того, аби зареєструвати відповідний дизайн у вигляді патенту на промисловий зразок, необхідно, аби такий дизайн веб-сайту відповідав умовам патентоспроможності. Відповідно до ч.1 ст.6 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Укрпатенту або, якщо заявлено пріоритет[4], до дати її пріоритету.

Частиною 3 цієї ж норми встановлено, що на визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Укрпатенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.

 Крім того, варто зазначити, що у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Укрпатентом заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Укрпатентом прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

Таким чином, дизайн веб-сайту, щодо якого висувається патентна заявка, має бути таким, що, по-перше, не став загальнодоступним для інших осіб у світі, а також таким, що не повторює елементів зазначених у інших патентних заявках, поданих раніше.

З аналізу вищенаведеної норми можна дійти до висновку, що не підлягає патентуванню той дизайн веб-сайту, який було введено в експлуатацію раніше, ніж за шість місяців до дати подання заявки до Укрпатенту, оскільки це впливає на визнання такого промислового зразку загальнодоступним у світі. Це варто брати до уваги.

У будь-якому випадку питання новизни віднесено до компетенції експертизи, яка, відповідно до ст. 14 Закону «Про охорону прав на промислові зразки», має статус науково-технічної та проводиться відповідним закладом експертизи.

Кінцеві результати проведеної експертизи заявки викладаються в обґрунтованому висновку експертизи, який підлягає затвердженню Укрпатентом.

На підставі такого висновку Укрпатент приймає рішення про видачу патенту, або ж про відмову у його видачі.

 

 

Етап третій. Публікація оголошення та реєстрація патенту.

У разі наявності позитивного висновку експертизи заявки та прийняття Укрпатентом рішення про видачу патенту варто не пропустити останній важливий етап — публікація оголошення.

Вимога обов’язковості публікації імен власників патенту та репродукції зареєстрованих об'єктів встановлена ч.2 ст.12 Паризької конвенції про охорону промислової власності, яка набула чинності для України 25 грудня 1991 року.

На цьому етапі важливо пам’ятати, що якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною.

Після сплати відповідного збору за публікацію здійснюється опублікування оголошення про видачу патенту у відповідному бюлетні, яким на території України є офіційний бюлетень «Промислова власність».

Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку.

Варто зазначити, що одночасно із публікацією оголошення про видачу патенту здійснюється відповідна реєстрація самого патенту Укрпатентом із занесенням відповідних відомостей до Реєстру.

 

Етап четвертий. Видача патенту

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» видача патенту здійснюється Укрпатентом у місячний строк після державної реєстрації патенту. Патент видається особі, яка має право на одержання патенту. Якщо право на одержання патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

 

Отже, ми розглянули процедуру, яка дає можливість захистити свої права на дизайн власного сайту. Згідно ч.5 ст.5 вищезгаданого закону право власності на промисловий зразок засвідчується патентом, строк дії якого становить 10 років від дати подання заявки до Укрпатенту і продовжується Укрпатентом за клопотанням власника патенту. Таким чином, власник патенту забезпечує захист своєї ідеї веб-сайту, як мінімум, на строк її актуальності, що дозволить користуватись усіма прівелегіями від сучасної, актуальної ідеї дизайну, забороняючи здійснювати те ж саме іншим особам.

Інформацію про вже запатентовані веб-сайти можна дізнатись в електронній версії бюлетня[5] «Промислова власність» в розділі бази даних: «Відомості про видачу патентів України на промислові зразки», використовуючи пошуковий запит, наприклад, «сайт» або «інтерфейс сайту».

 

Програма керування веб-сайтом

Мабуть питання захисту безпосередньо програми керування веб-сайтом (програмного коду) є менш актуальним в порівнянні, наприклад, з унікальним дизайном, чи наповненням сайту, оскільки на ринку існує безліч безкоштовних програмних рішень, які використовуються для створення веб-сайтів, втім, таки трапляються ситуації, коли для досягнення конкретної поставленої мети створюються унікальні програмні рішення, розробляються нові, унікальні технології. Саме в таких ситуація вкрай необхідно зафіксувати право автора на такі об’єкти.

Інформація, що знаходиться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп’ютером, у тому числі й комп’ютерна програма, у своєму визначені Законом «Про авторське право та суміжні права» включається до єдиного поняття електронної цифрової інформації.

Комп’ютерна програма відповідно до ст.8 Закону «Про авторське право та суміжні права» є об’єктом авторського права у галузі науки, літератури і мистецтва та підлягає правовій охороні згідно із згаданим Законом.

Під комп’ютерною програмою, відповідно до ст.1 вищенаведеного Закону, варто розуміти набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Згідно із ч.2 ст.11 Закону «Про авторське право та суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Втім, аби мати можливість правового впливу на порушення вашого авторського права, необхідно бути спроможним довести, що саме цей конкретний об’єкт авторського твору, по-перше, дійсно належить вам як автору, по-друге, був створений вами до того, як виник відповідний спір стосовного цього об’єкту.

Єдиним способом, який дозволяє реалізувати ці два критерія є державна реєстрація прав на об’єкт авторського права.

Відповідно до Постанови КМУ №320 питання державної реєстрації прав на об’єкти авторського права відтепер покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі, а саме його Департамент інтелектуальної власності (далі — ДІВ), до якого перейшли повноваження Державної служби інтелектуальної власності України, котра знаходиться в стані припинення.

 Процес реєстрації прав на об’єкти авторського права дещо схожий із процесом отримання патенту на промисловий зразок, описаний вище. Втім, на відміну від останнього, згідно із п.17 Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір (далі — Порядок), затвердженого Постановою КМУ №1756, ДІВ під час розгляду заявки не проводить експертизу твору і не встановлює факт виникнення авторства, що значно спрощує процес.

Отже, як ви вже зрозуміли, для реєстрації авторського права на програму керування

веб-сайтом, необхідно звернутись до ДІВ із відповідною заявкою про реєстрацію авторського права на твір, яка, згідно п.6 Порядку, має містити:

-          заяву, викладену українською мовою;

-          примірник твору у матеріальній формі. У нашому випадку матеріальна форма повинна мати вигляд вихідного тексту (фрагментів вихідного тексту) програми в обсязі, необхідному для її ідентифікації. Власник (автор) самостійно вирішує, які фрагменти вихідного тексту комп'ютерної програми передати на зберігання, та

має право вилучати з поданих фрагментів вихідного тексту місця, які, на його думку, не слід висвітлювати;

-          документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору;

-          документ  про  сплату  збору  за  підготовку до реєстрації авторського права на твір  або  копія  документа,  що  підтверджує право на звільнення від сплати збору;

-          документ  про  сплату  державного мита за видачу свідоцтва або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати мита   за  видачу  свідоцтва.  Зазначений  документ  подається  до ДІВ після одержання заявником рішення про реєстрацію авторського права на твір.

Варто зазначити, що, відповідно до п.8 Порядку, до  заяви  на  реєстрацію авторського права на комп'ютерну програму,  крім документів,  зазначених вище, обов’язково додається настанова[6] щодо використання програми.

            Загалом порядок отримання свідоцтва про реєстрацію права на твір є аналогічним порядку отримання патенту на промисловий зразок і  виглядає наступним чином:

1)      Подання заявки;

2)      Розгляд заявки;

3)      Прийняття рішення про реєстрацію, або відмову в реєстрації;

4)      Сплата державного мита за видачу свідоцтва;

5)      Реєстрація права та публікація оголошення;

6)      Отримання свідоцтва.

 

Наповнення сайту (контент).

Однозначно визначитись із поняттям наповнення веб-сайту (контенту) складніше, оскільки веб-сайт, по своїй суті, це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, тобто наявність певної кількості окремих об’єктів авторського права. Тому ми умовно називаємо наповнення сайту контентом, як уособлене поняття творів, розуміючи, що кожен власник веб-сайту вкладатиме в це поняття абсолютно різний зміст.

            Узагальнити та стандартизувати питання підходу до захисту наповнення веб-сайту неможливо. Це потрібно робити на прикладі кожного конкретного проекту. Потрібно знайти баланс між необхідністю захищати авторське право від зовнішніх посягань та економічною доцільністю, а також витратою часу на сам захист. Перед тим, як вдаватись до реєстрації права на твір щодо кожного тексту чи зображення на вашому сайті, потрібно проаналізувати, які наслідки для вас може мати порушення третіми особами права саме на ці об’єкти, аби співставити поняття раціональності. Звісно, якщо ваш веб-сайт, це одночасно написана вами електронна книга, яка приносить вам прибуток, тоді є сенс вдаватись до реєстрації авторського права на цей текст. Якщо ж, умовно, ваш сайт, це ваш персональний щоденник про ваше життя (блог), де ви щодня додаєте з десяток нових текстів, які не несуть для вас ніякої комерційної користі, то займатись реєстрацією авторського права кожного з таких об’єктів є безглуздям.

            Сам процес реєстрації наповнення веб-сайту є цілком та повністю аналогічним процесу реєстрації комп’ютерної програми й регулюється тим же Порядком.

 

            Висновок.

            Мода на позначки «All rights reserved» пришла до нас із Америки, де панамериканськими державами у 1910 році було підписано Буенос-Айреську Конвенцію, за умовами якої наявність такої позначки встановлює, що автор твору зберігає за собою авторське право на нього, а не дозволяє йому стати суспільним надбанням. Україна ніколи не долучалась до цієї Конвенції, а тому використання позначок «Всі права збережено», або його варіацій, в юридичному сенсі на території України не значить нічого. Цього просто не достатньо. Можна наставити сотні таких позначок, але без проведення вищеописаних процедур ваш сайт зможуть легко скопіювати й ви, як автор (власник), не зможете нічого вдіяти. І навпаки. На сайті не буде ніяких авторських позначок, втім за наявності патенту та свідоцтва про реєстрацію авторського права, власник сайту у судовому порядку зможе цілком ефективно захищати свої права на веб-сайт й розпоряджатись, кому надавати дозвіл на використання об’єкту, а кому ні.



[1] Детальніше див.: Шевчук І. Домен для підприємства: правові аспекти походження та регулювання // Бухгалтерія. —2017. — №18 (1265) від 1 травня 2017 року;

[2] http://base.uipv.org/efiling/

[3] http://base.uipv.org/efiling/Downloads/zagalni_vymogy.htm

[4] Пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки. П.1.2. Правил розгляду заявки на промисловий зразок.

[5] БД "Електронна версія акумулятивного офіційного бюлетеня «Промислова власність»: http://base.uipv.org/searchBul/

[6] настанова - вказівка або порада діяти певним чином. П.2 Порядку.

Переглядів: 732

Правовий статус копірайту в Україні: як захистити веб-сайт.


Маєте коментар? Напишіть мені!

Вас може зацікавити:
Реєстрація транспортних засобів юридичних осіб.

Реєстрація транспортних засобів юридичних осіб. Ігор Шевчук, юрист Нормативна база: 1.     ПКУ Податковий Кодекс України № 2755- IV в ід 02.12.2010...
Додаткові гарантії на отримання страхових відшкодувань, або нові зміни до «автоцивілки»

  Ігор ШЕВЧУК , юрист   Нормативна база: Закон України №1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власник...
...