• +38 (096) 124 59 36
  • ihor.shevchuk@shevchuk-lawyers.org.ua

Проведення масових заходів: де межа між хуліганством та мирним протестом?



Автор: Ігор Шевчук

Видання в якому опубліковано: Українська правда

Дата підготовки матеріалу: 2021-04-10

Так вже історично склалося, що нам, українцям, до душі протестувати і взагалі публічно висловлювати свою громадянську позицію. 

Ще з давніх часів багато ключових питань вирішувалось на площах. Не виключенням стала й сучасна історія України, яка пережила кілька важливих майданів. 

Мати можливість збиратися і висловлювати незгоду із тим, що відбувається навколо нас, є однією з ключових потреб нашої ментальності та самоідентичності. 

Утім, масові заходи досить часто піддаються впливу психології натовпу та переростають у масові заворушення. 

Розповідаємо про те, яким чином, з точки зору чинного законодавства, організувати законний масовий захід, а також, де є межа між масовим заходом та масовими заворушеннями.

Як організувати законний масовий захід?

Усі без виключення громадяни України мають право проводити мирні зібрання, мітинги, збори, походи і демонстрації без зброї. 

Це право закріплене в статті 39 Конституції України. Цим же пунктом основного Закону встановлюється вимога, згідно із якою вищенаведені заходи проводяться, а саме: завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про проведення таких заходів.

Утім, ця стаття не регламентує строк завчасного сповіщення, його форму та спосіб реалізації. На цьому моменті правники поділилися на два табори:

  • Одні стверджують, що детальна регламентація процедури повинна бути викладена в окремому спеціальному законі, але, оскільки, такого не існує, то не існує й самого порядку організації масових заходів, а тому, вимога про завчасне попередження органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади є нікчемною з юридичної точки зору та не потребує виконання. 
  • Інші, в тому числі й деякі судді, займають позицію, що сама по собі згадка про завчасність попередження і є самим порядком, який підлягає буквальному тлумаченню та виконанню.

Свого часу, для усунення правової поляризації цього питання Міністерством внутрішніх справ України до Конституційного суду України було направлене конституційне подання щодо офіційного тлумачення статті 39 Конституції України в частині завчасного сповіщення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про проведення масових заходів, а також порядку їх реалізації.

Конституційний Суд України, проаналізувавши статтю прийшов до висновків, що, по-перше, згідно з частиною третьою ст.8  норми Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти. 

Таким чином, відпала основна частина правових арґументів на підтримку позиції щодо наявності спеціального законодавства, яке б встановлювала порядок та строки завчасного сповіщення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування. 

По-друге, Конституційний Суд України зазначив, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити вищезгадані органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення

Ці строки не повинні обмежувати передбачене ст.39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Можна прийти до висновку, що сповіщення про проведення масового заходу повинне бути надане органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування не пізніше, ніж за день, що передує проведенню такого масового заходу.

Законодавство не встановлює спеціальної форми такого сповіщення.

Але, проаналізувавши офіційні веб-сайти різноманітних органів місцевого самоврядування, вбачається, що останні вимагають надавати повідомлення у письмовому вигляді із зазначенням наступних відомостей:

  • кому адресована заява;
  • від кого надійшла - точне зазначення повної назви організації або прізвища, імені по батькові громадянина, адреси місцезнаходження (проживання), контактний номер телефону;
  • мету, форму, місце проведення заходу;
  • маршрут проходження;
  • час початку і закінчення заходу;
  • прогнозовану кількість учасників;
  • ПІБ, місце проживання, контактні телефони організаторів;
  • дату подачі заяви.

Щодо способу подання завчасного сповіщення, то тут є деякі нюанси. 

 

Враховуючи, що в Україні, не існує спеціального законодавства, яке б чітко регламентувало порядок подання сповіщення про проведення масового заходу, це може створювати ситуації, які полягають у неоднаковому баченні процедури зі сторони організаторів та органів місцевої або виконавчої влади.

Трапляються непоодинокі випадки, коли організаторам відмовляють у прийнятті та реєстрації заяви про завчасне сповіщення, посилаючись на відсутність підстав для прийняття такої заяви, відсутності необхідної інформації чи з інших надуманих причин. 

Це ставить організаторів у незручну ситуацію, за якої у останніх під час проведення масового заходу буде відсутня відповідна заява з відміткою про прийняття органом виконавчої влади, або місцевого самоврядування відповідного повідомлення. 

Вважатиметься, що такий організатор порушив процедуру організації масового заходу. 

Якщо ви як організатор потрапили у подібну ситуацію, варто надіслати повідомлення поштою листом із описом вкладення, а відповідний чек, копію повідомлення та опис мати при собі під час безпосереднього проведення масового заходу. 

Де закінчується протест та починається хуліганство?

Гарним правовим афоризмом, який чітко охарактиризовує таку ситуацію є: "Ваші права закінчуються там, де починаються права іншої людини". 

Мирний протест залишається мирним до того моменту, доки дотримується два ключових аспекти:

  • Захід організовано у передбаченому законодавством порядку;
  • Проведення заходу відбувається в правових рамках, які притаманні даному типу заходу.

Хуліганство можна розділити на два види: дрібне та кримінально карне. 

Аналізуючи ст.296 ККУ та 173 КпАП можна зробити висновок, що основним об’єктом як дрібного так і кримінально караного хуліганства є громадський порядок. 

Під громадським порядком варто розуміти суспільні відносини, що забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті та побуті, завдання шкоди особистим інтересам людей, їхньому здоров’ю, власності, навколишньому середовищу тощо.

 

 

Отже, мирний протест особи за своєю правовою кваліфікацією переходить у стан хуліганства тоді, коли особа починає вчиняти діяння, що є складовою гіпотези норми, яка ці відносини регулює. Для дрібного хуліганства, що є адміністративним правопорушенням, такими діяннями є:

  • нецензурна лайка в громадських місцях;
  • образливе чіпляння до громадян;
  • інші дії, що порушують громадський порядок.

Для кримінально карного хуліганства притаманний інший характер діянь, а саме такі дії повинні вчинятись із особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

До прикладів особливої зухвалості можна віднести дії спрямовані на грубе порушення громадського порядку, які супроводжуються із:

  • насильством із заподіянням побоїв або інших тілесних ушкоджень;
  • знущання над потерпілими;
  • знищення чи пошкодження майна;
  • зрив офіційного масового заходу;
  • блокуванням (тимчасовим припиненням нормальної роботи) підприємства, установи, організації;
  • блокуванням руху громадського транспорту;
  • іншими діяннями, вчинення яких особа зухвало (уперто) не припиняла тривалий час.

До прикладів виняткового цинізму відносяться дії, поєднані із демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, а саме:

  • прояв безсоромності;
  • грубої непристойності;
  • знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані;
  • інші цинічні, зухвалі або непристойні діяння.

Таким чином, будь який масовий захід, акцію чи протест варто аналізувати на наявність вищезазначених ознак. 

Якщо під час мирної ходи організатори або учасники масового заходу починають трощити припарковані автомобілі, чи голосно викрикувати нецензурну лайку, то такі дії осіб втрачають статус мирного протесту та переростають у хуліганство. 

Масовий захід, який вийшов з-під контролю та під час якого вчиняються діяння, що можуть кваліфікуватись як дрібне або кримінально каране хуліганство, не може характеризуватись як незаконний в цілому. 

Адже, під час таких заходів досить часто можуть здійснюватися різноманітні провокації, спрямовані на дестабілізацію порядку. 

Якщо захід був  організований у відповідності до законодавства України, то для коректної оцінки подій варто характеризувати не весь захід, як такий, а надавати правову кваліфікацію конкретним особам із чітким встановленням обставин щодо того, які саме діяння дані особи вчиняли та який вид відповідальності повинен наставати. 

Утім, досить часто правоохоронці вдаються до масових затримань, застосовуючи засоби силового впливу до тих осіб, які не вчиняли дії, що виходять за рамки мирного зібрання. Внаслідок вчинків третіх осіб, їх право на мирний протест обмежується під виглядом припинення обставин спрямованих на порушення громадського порядку. 

Насправді, це є великою загрозою для обмеження конституційних прав громадян.

 

 

Для того, аби припинити мирний протест силовим шляхом, правоохоронцям достатньо відрядити у натовп особу, яка своїми провокаційними діями почне грубо порушувати громадський порядок, тим самим надасть підстави для втручання відповідних силових структур. 

Іноді завчасне сповіщення органів місцевої або виконавчої влади, яке сприймається нашою ментальністю як обмеження свобод, може мати й позитивний аспект. 

Наприклад, для заходів із великою кількістю потенційних учасників на політизовану тему конче необхідно завчасно організувати достатню кількість представників громадськості, журналістів та правоохоронців для об’єктивної фіксації події та оперативної реакції для припинення локальних провокацій. 

Відкритим залишається лише ризик того, що влада може використати завчасне повідомлення не для організації належного супроводу події, а для підготовки інструментів для припинення або обмеження масштабів самого заходу. 

Звідси й таке негативне ставлення до цієї процедури з боку активістів та організаторів. Утім, це вже є окремою темою для обговорення. 

 

 

 

 

Переглядів: 86

Проведення масових заходів: де межа між хуліганством та мирним протестом?


Маєте коментар? Напишіть мені!

Вас може зацікавити:
Розмитнення автомобіля.

Нормативна база: 1) Митний кодекс України № 92-15 від 17.11.2010 2) Кодекс України про адміністративні правопорушення № 80731-10 від 15.03.2011 3) Закон України «Про порядок ввезення (пе...
Коментар щодо змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

            Після того, як нотаріуси України отримали розширені повноваження, значимість якісного та прозорого законодавства у цій галузі значно зросла, що, у свою чер...
Авто відновленню не підлягає. За якими критеріями визначається? Як діють страхові компанії в даному випадку? Що від них вимагати?

    Ігор Шевчук, юрист   Нормативна база: 1.     Закон України № 1961-IV «Про обов ’ язкове страхування цив...
...