Страхування ОСЦВП: чому страховики платять менше, ніж вимагають потерпілі?

Ігор ШЕВЧУК, юрист

 

Нормативна база:

Закон №1961-IV

«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 у редакції від 05.02.2013;

Постанова КМУ №1440

«Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10.09.2003 в редакції від 04.03.2013;

Постанова КМУ №1306

«Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 в редакції від 15.04.2013;

 

«Нічого не брав на свою відповідальність. Говорячи, що Земля крутиться, додавав: «За словами Коперника»
 Еміль Короткий

Замість вступу.

Контрибуція, кореляція, суброгація, страхові ануїтети, трасти, гудвіл, франшиза, карго, каско… Страхування одна з тих галузей права, що має власну «мову». Страхування – це  не заплатять за все, бо у мене є «страховка», це дещо складніше та багатогранніше, що вимагає глибокого розуміння процесів, принципів, термінів тощо. Тепер, коли ви налаштувались на серйозний лад, можна переходити ближче до суті. У цій статті ми розберемось у тих явищах, які є розповсюдженими з точки зору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (далі -ОСЦВП) та суттєво впливають на суми страхових виплат, але можуть бути не відомі простим водіям.

 

Частина перша. Знос.

Вагомим аспектом для розуміння сутності відшкодування майнової шкоди є її належна оцінка. Що, зазвичай, відбувається після того, як відбувся факт пошкодження майна? Потерпілий звертається до станції технічного обслуговування за калькуляцією збитку від пошкоджених деталей транспорту, а потім вимагає її оплати винуватцем. Страхова компанія винуватця пригоди здійснює страхове відшкодування, але суми, як правило, менші від тих, які зазначені у калькуляції збитків. Чому так відбувається? Статтею 29 Закону №1961-IV встановлено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

 Згідно з п.3 Національного стандарту №1, що затверджений Постановою КМУ №1440 знос (знецінення) - втрата вартості майна порівняно з вартістю нового майна.

Знос умовно можна розділити за ознаками його виникнення на такі види:

-          фізичний знос (зумовлений частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей об’єкта оцінки),

-          функціональний знос (зумовлений частковою або повною втратою первісних функціональних (споживчих) характеристик об’єкта оцінки),

-          економічний, або, як його ще називають - зовнішній (зумовлений впливом соціально-економічних, екологічних та інших факторів на об’єкт оцінки).

Фізичний та функціональний знос може бути таким, що технічно усувається, і таким, що не усувається, або усунення його є економічно недоцільним.

Іншими словами, якщо п’ятирічному автомобілю пошкодили «крило», то страхова компанія відшкодує вартість не нової, а п’ятирічної деталі, якщо потерпілий не доведе, що пошкоджена деталь має інший вік. Тому не чекайте, що за пошкоджену стару деталь вам мають поставити таку саму, але нову.

 

Частина друга. Франшиза.

Страховик для зменшення кількості звернень щодо відшкодування незначних збитків передбачає певну суму збитку, яка апріорі ним (страховиком) не відшкодовується. Дана сума й називається франшизою. Відповідно до п.12.1. Закону №1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати два відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.  

За страхування цивільно-правової відповідальності франшиза використовується лише за відшкодування майнової шкоди. При відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров’ю потерпілих, франшиза не застосовується.

Уявіть ситуацію, що особа 1 має поліс страхування із франшизою у п’ятсот гривень. Особа 1 пошкодила особі 2 бампер, що вартує (новий) 550 гривень. Страхова компанія порахувала (умовно), що з урахування зносу завдано збитку на 400 гривень. Це означає, що особі 2 страхова компанія збитки відшкодовувати не буде, адже сума відшкодування підпадає під франшизу, тобто є меншою ніж п’ятсот гривень. Але такі обставини не позбавляють особу 2 права вимагати відшкодування шкоди безпосередньо винуватцем її заподіяння, тобто особою 1.

 

Частина третя. Страхові ліміти.

Статтею 9 Закону №1961-IV передбачено ліміт відповідальності страховика, що має назву «страхова сума», яка має вираження у грошовій сумі, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить п’ятдесят тисяч гривень на одного потерпілого. У свою чергу розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить сто тисяч гривень на одного потерпілого.

Це означає, що якщо сума завданого збитку перевищує суму страхового ліміту, то страховик відшкодовуватиме (за умови позитивного рішення) максимальну суму страхового ліміту з вирахуванням франшизи, або без такої, якщо відшкодовуватиметься шкода, завдана життю чи здоров’ю потерпілого.

У разі, якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п’ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Отримання потерпілим максимальної суми страхового відшкодування від страховика особи, винуватої у завданні збитків, не позбавляє потерпілого права на отримання різниці між реальною вартістю понесеного збитку та сумою страхового відшкодування.

 

 

 

Частина четверта. ПДВ. 

Якщо потерпіла особа здійснила ремонт своєї автівки не дочекавшись страхової виплати, то для отримання суми страхового відшкодування з урахуванням суми визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість необхідне документальне підтвердження таких витрат.

Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

 

Частина п’ята. Як внук із дідусем один одного підставляли.

Відповідно до п.13.2. Закону №1961-IV для громадян України - учасників війни, інвалідів II групи, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до I або II категорії, а також пенсіонерів передбачено пільгу у вигляді зменшення на п’ятдесят відсотків вартості платежу (страхової премії) за одним внутрішнім договором страхування ОСЦВП. Зазначена пільга надається за умови особистого керування транспортним засобом вищеперерахованих категорій осіб. Що ж буде, якщо дідусь-пенсіонер дасть автомобіль внукові покататись, а той завдасть шкоди третій особі? Страховик відшкодує, але внукові доведеться компенсувати страховику п’ятдесят відсотків виплаченого страхового відшкодування, адже за таких обставин відповідно до п.38¹.1. Закону №1961-IV особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов’язана компенсувати половину суми страхового відшкодування.

 

Частина шоста. Знання ПДР впливає на виплату.

Пригадаємо п.2.10. Правил дорожнього руху, який встановлює, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред’явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідно до п.38¹.2. Закону №1961-IV, якщо у разі невиконання (неналежного виконання) особою, відповідальність якої застрахована будь-якого з вищенаведених обов’язків, що з будь-яких причин призвело до порушення строку здійснення страхового відшкодування, страховик має право вимагати від такої особи компенсацію в розмірі двадцяти відсотків виплаченого страхового відшкодування. Можете самостійно визначити ступінь бажання страховика платити страхове відшкодування, та скласти власний прогноз стосовно того, чи заявить страховик про те, що порушений вами обов’язок призвів до затягування регламентної виплати.