• +38 (096) 124 59 36
  • ihor.shevchuk@shevchuk-lawyers.org.ua

Запитання: чи може особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху скасувати його (протокол) до винесення судом постанови про наявність, або відсутність складу адміністративного правопорушення за цим протоколом?



Автор: Ігор Шевчук

Видання в якому опубліковано: Ліга Закон

Дата підготовки матеріалу: 2015-03-11

Відповідь: Проаналізувавши рішення місцевих судів загальної юрисдикції, які в порядку статті 1782 КАСУ діють як адміністративні та мають відповідні повноваження розглядати як справи про адміністративні правопорушення, так і адміністративні позови, можемо дійти висновку про порушення судами принципу правової рівності адміністративного процесу, оскільки в аналогічних справах суди приймають діаметрально-протилежні рішення.

На прикладі Києво-Святошинського районного суду Київської області, який розглядає чи не найбільшу кількість справ про адміністративні правопорушення в силу масштабу своєї територіальної юрисдикції, можемо віднайти судові рішення, де вбачається наступний розвиток подій.

Наприклад, справу №369/324/15-п[1] про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки винуватець дорожньо-транспортної пригоди надав суду Постанову[2] про скасування протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином скасування протоколу є досить ефективним та дієвим способом захисту, оскільки, по-перше, надає можливість закрити судове провадження відносно винуватця пригоди, по-друге, встановити факт відсутності вини, що надає багато юридичних «бонусів» у вигляді додаткової можливості уникнути обов’язку виплачувати компенсацію іншій стороні за завдані збитки, або відшкодовувати шкоду у порядку регресного позову від страхової компанії. Аналогічні рішення про скасування протоколів можна віднайти у справах №369/1531/14-а, № 369/4097/14-а, №369/1531/14-а, №369/4097/14-а тощо.

Проте є й інші рішення, якими суди відмовляють у задоволені адміністративних позовів про скасування протоколів про адміністративне правопорушення, використовуючи наступну аргументацію. Так у Постанові[3] вищезгаданого суду справі №2-а-699/12 зазначено: «Скасування протоколу про адміністративне правопорушення не передбачено законодавством як спосіб захисту порушених, невизнаних чи оспорених прав. До того ж, даний документ являється таким, що фіксує факт правопорушення, а не рішенням, яке встановлює чи скасовує права та обов'язки можливо скасувати у судовому порядку. У зв'язку з цим суд змушений відмовити позивачу у його вимозі скасувати оскаржуваний ним протокол про адміністративне правопорушення.». У Постанові[4] по справі № 369/4584/15-а зазначено: «Разом з тим, слід зазначити, що сам протокол про адміністративне правопорушення не підлягає скасуванню, оскільки він є актом, в якому зафіксовано лише подію, яка відбулася.».

Судова практика вищестоящих органів судової влади із цього питання ще не сформувалась у достатній кількості, оскільки лише у квітні цього року Конституційний суд України визнав[5], що рішення місцевого загального суду як адміністративного у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не є остаточними та підлягають оскарженню в апеляційному порядку. Проте деяка практика таки є, але її небагато.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.25 Закону «Про міліцію» дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

Щодо практики вищестоящих інстанцій, то маємо наступне. В Ухвалі[6] Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №1512/7744/2012 зазначено: : «Суд першої інстанції виходив з того, що протокол по справі про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а є лише одним з доказів, на підставі яких по справі виноситься рішення у вигляді постанови, у зв'язку з чим протокол, окремо, не може бути оскаржено за вимогами КАС України.

Проте з такими висновками колегія суддів погодитися не може з таких підстав.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність (абз. 9 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України по справі №6-зп від 25.11.1997 року у справі за конституційним зверненням Дзюби Г.П.).

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справі за зверненням громадян Дзюби Г.П. та інших щодо офіційного тлумачення ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України від 25 грудня 1997 року).».

Протокол про адміністративне правопорушення не завжди є результатом правомірних дій інспекторів ДАІ. Часто буває так, що інспектори порушують Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не правильно кваліфікують порушення Правил дорожнього руху й навіть більше — не вірно визначають особу винного у пригоді. За таких умов складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне за собою необґрунтований судовий процес, де особі, яку інспектор визначив як порушника, доводиться витрачати час на відвідування судових засідань та гроші на адвокатські послуги. З огляду лише на ці обставини можна дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені, як це попередньо прокоментував Конституційний суд України[7].

Висновок: Автор вважає, що протокол про адміністративне правопорушення може бути скасовано до винесення судом постанови про наявність, або відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки така можливість передбачена Конституцією України та Законом «Про міліцію».

 

Нормативна база:

Конституція України

Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР; 

КАСУ

Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV;

Закон «Про міліцію»

Закон від 20.12.1990 № 565-XII;

 



[1] Постанова Києво-Святошинського району Київської області від 14.07.2015 року по справі №369/324/15-п№369/324/15-п;

[2] Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.06.2015 року по справі №369/1527/15-а;

[3] Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2013 року по справі №2-а-699/12;

[4] Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2015 року по справі № 369/4584/15-а;

[5] Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі №3-рп/2015;

 

[6] Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року по справі №1512/7744/2012;

[7] Рішення Конституційного суду України від 25.11.1997 року по справі №6-зп (српава Дзюби).

 

Переглядів: 7606

Запитання: чи може особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху скасувати його (протокол) до винесення судом постанови про наявність, або відсутність складу адміністративного правопорушення за цим протоколом?


Маєте коментар? Напишіть мені!

Вас може зацікавити:
Тонування скла. Сховатись більше не вдасться.

Нормативна база: 1. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 «Про Правила дорожнього руху» 2. Держстандарт ГОСТ 5727-88 (ДСТУ 5727-88). В даній статті розглянемо ...
Як виглядає процедура безоплатного отримання транспортних засобів особами, життєдіяльність яких обмежена?

Розпочати відповідь на поставлене запитання необхідно із його розподілу на дві частини: хто має право на отримання транспортного засобу та як його отримати?      &nbs...
Питання: чи можна здійснювати страхування ОСЦВА одночасно в двох страховиків? Якщо так, то чи можна вимагати здійснення страхових відшкодувань у повному обсязі від кожного з страховиків?

Питання: чи можна здійснювати страхування ОСЦВА одночасно в двох страховиків? Якщо так, то чи можна вимагати здійснення страхових відшкодувань у повному обсязі віж кожного з страховиків? &n...
...